Обчислення аварійного режиму за допомогою електровимірювального реєструвального приладу Регіна-Ч

Зміст

КУРСОВА РОБОТА 1

ВСТУП 3

1.1 Особливості створення та загальна характеристика “Системи” 5

1.2 ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ БЕЗПЕРЕРВНО-ДИСКРЕТНОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ 12

1.2.1 Основні визначення і поняття дискретної вимірювальної техніки 12

1.2.2 Застосування теорії інформації до цифрових вимірювальних приладів 17

1.2.3 Статичні похибки безперервно-дискретного перетворення 29

1.2.4 Динамічні похибки безперервно-дискретного перетворення 33

1.2.5 Похибка апроксимації 40

2.Завдання для розрахунку 53

ВИСНОВОК 61

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 63

ВСТУП

Сучасний аспект забезпечення надійності та ефективності електроенергетичного виробництва безпосередньо пов’язаний з його інформатизацією та інтелектуалізацією систем керування (у найширшому трактуванні під інформатизацією розуміють створення та широкомасштабне впровадження і використання нових інформаційних технологій та систем). Інформатизація - це найперспективніший і найменш витратний шлях підвищення надійності та ефективності електроенергетичного виробництва, який у порівнянні з іншими шляхами не потребує значних інвестицій, але дає змогу суттєво підвищити рівень надійності та ефективності реалізації технологічних процесів [2, 3, 4].

Системи моніторингу параметрів режимів функціонування та діагностування обладнання на рівні електроенергетичних об’єктів дозволяють своєчасно виявити загрози його пошкодження та запобігти виникненню аварійних ситуацій, які можуть розвинутися в аварії. Завдяки цьому забезпечується можливість своєчасного виведення обладнання в ремонт та виконання ремонтних робіт, чим подовжується термін його експлуатації, що надзвичайно важливо, якщо брати до уваги фізичну зношеність більшої частини основного обладнання об’єктів об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України (наприклад, більше ніж 92 % енергоблоків електростанцій використали свій розрахунковий ресурс - 100 тис. год., з яких близько 65 % використали і граничний ресурс - 200 тис. год., причому більшість енергоблоків останньої “групи граничного ресурсу” протягом 3-х років наблизяться до критичного значення - 300 тис. год.). Розроблені та впроваджені в ОЕС України системи моніторингу на базі комплексів сімейства “Реґіна” здійснюють реєстрацію аналогових та дискретних сигналів (відповідно режимних параметрів та індикацій стану обладнання, систем захисту і автоматики), діагностування пристроїв релейного захисту та автоматики, забезпечують оперативність та точність визначення місць пошкоджень на електричних приєднаннях об’єктів (тим самим даючи змогу швидко відновлювати електропостачання та мінімізувати економічні збитки, пов’язані з аварійним знеструмленням та недовідпуском електроенергії споживачам), діагностування та прогнозування стану високовольтних вимикачів, ізоляції високовольтного обладнання, здійснюють аналіз виникнення та перебігу аварійних ситуацій та ін. Найкращі технічні характеристики та показники функціонування мають комплекси “Реґіна-Ч”, що використовують сучасні інформаційні технології і забезпечують високоточні синхронізовані за супутниковими сигналами єдиного часу вимірювання режимних параметрів, насамперед векторів напруги [5, 6]. Закордонні аналоги таких пристроїв (поширена англомовна абревіатура їх - PMUs: від Phasor Measurement Units, оскільки вимірюють вектори напруги) широко використовують в енергооб’єднаннях (ЕО) світу (Європи, країн Північної та Південної Америки, Китаю та ін.). Такі пристрої утворюють об’єктний рівень систем моніторингу режим¬них параметрів ЕО (усталена англомовна абревіатура таких систем - WAMS: