Алан Тюрінг перший кібернетик і найславетніший криптограф

Гончар Анастасія 4 група психологія

Реферат

Алан Тюрінг перший кібернетик і найславетніший криптограф. Його внесок у перемогу в 2 світовій війні.

    Алан Матісон Тюрінг- найславетніший британський криптограф та математик. Він вніс настільки великий вклад в інформатику та математику сучасності, що сучасники вважають його батьком сучасної інформатики.

    Алан народився 23 червня 1912 року в місті Уілмслоу, що на Великобританії. Його сім’я були аристократами. Його батько Джуліус Метісон завідував колоніальним відомством в індії, а його мама Етель-Сара Стоуні була донькою головного інженера Мадярських залізниць. У нього був старший брат Джон. Його дитинство проходило без батьків тому що ті більшість часу були в Індії. Натомість двох синів залишали на догляд у відставної армійської подружньої пари.

    Коли Алан підріс в віці приблизно 6 років він пішов в перший клас. Він навчався в школі святого Михайла в Гастінгсі. Навіть в шкільному віці хлопець виявляв чималі здібності до математики, проте в гуманітарних науках він не знався зовсім. Це дуже сказувалося на стосунках Алана з вчителями, тому він дуже часто приносив зі шкли зауваження від вчителів, за те що він старається але не в тому напрямку і він повинен розставити пріоритети. Після отриманні початкових знань, він навчався в престижній школі Шерборна, більш за все в навчанні його цікавили точні науки.  Викладачі затверджують, що Алан міг вирішити математичну задачу, не знаючи базових основ математичного аналізу.

    В 1928 році його зацікавила робота Ейнштейна в якій йому вдалося розібратися так гарно, що він зумів з тексту зрозуміти, що Ейнштейн сумнівався в працездатності законів Ньютона.

    Після закінчення школи в 1931 році ввійшов в число студентів Кембриджського університету. Через погані знання в гуманітарних науках і те, що він недобрав балів на екзамені, він зміг вступити тільки сюди. Насправді ж він хотів вступити до Трініті-коледжу. Там він навчався протягом 3 років. Коли прийшов час захищати магістерську роботу, він довів центральну граничну теорему і був зарахований до штату викладачів.

    Оскільки Кембриджський університет націлений саме на вільне вираження думок, вступивши сюди, Алан відчував себе як вдома і міг повністю віддати себе науці та навчанню. Головним направленням в вивченні науки стала математика та квантова фізика. В той час був спалах бурного становлення квантової фізики. Під час свого навчання Алан Тюрінг вивчав основи криптографії- розшифровка даних. Він навіть не міг тоді уявити як це йому допоможе під час Другої Світової Війни.

    Університетські гуртки направлені на літературу або політику не були цікаві йому. Він віддавав свій вибір заняттям математики. В вільний час він ставив хімічні експерименти та вирішував шахові головоломки.

    В 1928 році німецький математик Девід Гілберт в своїй роботі «On Computable Numbers, with an Application to the Entscheidungsproblem» зробив немалий мислений резонанс для Алана. Він переформулював теорему Геделя про неповноту, замінивши універсальну арифметичну мову Геделя на прості гіпотетичні пристрої, які в подальшому стали відомі як машини Тюрінга.

Він довів, що такого роду пристрій був би в силах відтворити будь які математичні обчислення, які представленні в виді деякого алгоритму. Він показав що не існує вирішення Entscheidungsproblem, спершу довів , що проблема зупинки машини Тюрінга не піддається вирішенню. Алгоритмічно неможливо виявити колись зупиниться дана машина чи ні.

З вересня 1936 року по липень 1938 Тюрінг працював під впливом Черча Алонзо в Прінстоні. Окрім занять математикою, вчений вивчав криптографію.

Завдяки його знанням в криптографії від зробив величезний внесок в перемогу Другої Світової Війни. Під час війни Тюрінг працював в Бретчлі-парк – в криптографічному центрі, де очолював одну з 5 груп, яка займалась в рамках проекту «Ультра» розшифровкою закодованих німецькою шифрувальної машини «Енігма» повідомлень. Бретчлі парк займались цією справою і всі казали, що їм потрібен великий талант та вдача, щоб розібратися з цією задачею. Шифрувальна машина з'явилася 1919 року. Творцем першого зразка «Енігми», став данець Артур Шербіус. У 20-ті роки будь-хто міг купити цю машинку.