Правовий статус туроператора

Реферат

на тему: «Правовий статус туроператора»

Виконала:

студентка 31ПО (туризм)

Красношапка Діана

Згідно до ст. 17 Закону визначено:

–туроператором може бути тільки юридична особа, що створена згідно із законодавством України. Фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності а також така, що не є суб’єктом підприємницької діяльності, – не можуть виступати у цивільному обігу як туроператор. Таке обмеження щодо здійснення господарської діяльності реалізується через ліцензування тур-операторської діяльності. Одночасно відсутні будь-які обмеження для фізичних осіб виступати засновниками туроператорів, що реєструються згідно з чинним законодавством;

– виключною діяльністю туроператора у організаційно-функціональному аспекті є організація та забезпечення створення тур-продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг. Це означає, що туроператори не мають права поєднувати туристичну діяльність з будь- якими іншими видами господарської діяльності, що не пов’язані із обслуговуванням туристів;

– туроператор може здійснювати турагентську діяльність без отримання на це додаткової ліцензії.

Як бачимо, Закон наділяє туроператорів спеціальною правосуб’єктністю щодо здійснення повного циклу робіт з організації подорожей, починаючи від пошуку об’єктів, правового, матеріально-технічного забезпечення подорожі (перевезення, розміщення, харчування туристів – тобто формування турпродукту) до організації заходів щодо просування та реалізації турпродукту від свого імені безпосередньо або через турагента.

Туроператор за договором на туристичне обслуговування несе відповідальність перед туристом незалежно від того, надані послуги безпосередньо туроператором чи іншими особами, які перебувають з ними у договірних відносинах. Він має право реалізації окремих туристичних послуг (наприклад, послуг з туристичного супроводу), якщо вони не суперечать виключному характеру здійснення туроператорської діяльності.

Туроператор має право здійснювати посередницьку діяльність з реалізації супутніх і характерних послуг шляхом укладення відповідних договорів, таких як агентський, комісійний, договір про комерційне посередництво з іншими суб’єктами господарювання на реалізацію вказаних послуг безпосередньо туристам або іншим особам які діють на користь туристів. Юридична особа може здійснювати туроператорську діяльність лише за умови одержання в установленому порядку відповідної ліцензії на туроператорську діяльність.

Перелік правових можливостей діяльності туроператора згідно ст. 37 Закону включає право здійснювати продаж туристу іноземного тур-продукту від власного імені шляхом укладання договорів на туристичне обслуговування.

Відповідно до статті 5 Закону України “Про туризм”, спираючись на положення статей 15, 17, 37 встановлюються законодавчі обмеження щодо здійснення туристичної діяльності на території України юридичними і фізичними особами, включаючи нерезидентів, і відсутні будь-які обмеження щодо правозастосування прав власності. Це означає, що туроператор може володіти будь-якою власністю, а здійснювати діяльність – виключно передбачену Законом.

Туроператорська діяльність носить виключний характер. Законом України “Про туризм” визначено, що для туроператорів виключною діяльністю є організація та забезпечення створення турпродукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг. Відповідно до визначень “місце продажу туристичних послуг” і “місце надання туристичних послуг”, наведених у статті 1 Закону України “Про туризм”, замовлення, оплата та користування послугами можуть бути розірвані за місцем і в часі, що відображає іншу особливість здійснення туристичної діяльності, коли між датою оплати послуг і датою їх фактичного споживання туристом триває достатньо довгий час. Практика роботи показує, що в Україні цей час коливається в межах трьох місяців. Таким чином турист фактично здійснює попереднє фінансування туроператора, тобто дає можливість користування коштами туриста на протязі тривалого часу. Вказана специфіка здійснення діяльності туроператорів потребує певних законодавчих гарантій, а також документального оформлення правовідносин, оскільки від дати реалізації до дати фактичного споживання послуга існує лише уявлено.