Гірськолижний туризм в Україні: перспективи та стан розвитку

Гірськолижний туризм в Україні: перспективи та стан розвитку

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1.  ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН ТУРИСТИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ        4

1.1 Причини і шляхи розвитку рекреаційних зон туристичного призначення        4

1.2 Моделі розвитку місць туристичного призначення        4

1.3 Аналіз підходів до розвитку гірськолижного туризму в Україні        4

РОЗДІЛ 2.  ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ РОЗВИТКУ ГІРСЬКОЛИЖНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ        5

2.1 Статистичний аналіз розвитку гірськолижного туризму в Україні        5

2.2 Аналіз гірськолижних курортів України        5

2.3 Дослідження соціально-економічної та екологічної ситуації в районах гірськолижного туризму України        5

РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГІРСЬКОЛИЖНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ        6

3.1 Проблеми гірськолижного туризму в Україні        6

3.2 Аналіз перспектив розвитку гірськолижного туризму в Україні        6

ВИСНОВКИ        6

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        7

ВСТУП

Розвиток туристичної сфери для багатьох країн є на сьогодні однією з головних задач. Україна, яка розташована в центрі Європи на перехресті транспортних шляхів, і яка має для поступального розвитку своєї рекреаційної сфери сприятливі природно-кліматичні умови, значний історико-культурний потенціал, необхідні людські та матеріальні ресурси, значно відстає від більшості європейських країн за рівнем розвитку туристичних послуг.

Гірськолижний туризм належить до спеціальних видів туризму, так як є комбінованим видом туризму і включає елементи таких видів: лікувально-оздоровчий, рекреаційний, спортивний, аматорський, екологічний туризм. Гірськолижний туризм це - яскраво виражений сезонний вид туризму. По створенню турпродукту гірськолижний туризм відноситься до капіталомістких і трудомістких видів туризму. Даний вид туризму має цілий ряд особливостей, що відрізняють його від інших, більш простих видів.

В даний час туризм - одна з наймогутніших галузей що, динамічно розвивається, високоприбуткова галузь світової економіки, виступає в числі найважливіших факторів соціально-культурного розвитку територій. Це сприяє підвищенню рівня і якості життя населення. Розвиток туризму, що виявляється в його багатогалузевому характері і тісній факторній взаємозалежності практично з усіма сферами життєдіяльності, дозволяє використовувати туризм як  діючий інструмент стимулювання соціально-економічного росту на національному і місцевому рівнях. Державною програмою розвитку туризму на 2002-2010 роки визначено стратегію розвитку галузі, обґрунтовано основні напрями розвитку туризму, серед яких: підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів та об’єктів культурної спадщини. Виходячи із стратегічних завдань розвитку галузі, актуальною і практично значущою проблемою є теоретичне осмислення стратегії розвитку рекреаційних зон туристичного призначення. Вивчення можливих стратегій створення нових місць туристичного призначення на сьогодення є однією з найактуальніших проблем в галузі туризму.  

РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН ТУРИСТИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

1.1 Причини і шляхи розвитку рекреаційних зон туристичного призначення

Туристично-рекреаційна зона (ТРЗ) - вид особливої економічної зони, створюваної для розвитку і надання послуг в сфері туризму. Цілями створення туристично-рекреаційних зон є: підвищення конкурентоспроможності туристичної діяльності, розвиток лікувально-оздоровчих товарів, розвиток діяльності з організації лікування та профілактики захворювань. У туристично-рекреаційних зонах може здійснюватися розробка родовищ мінеральних вод, лікувальних грязей та інших природних лікувальних ресурсів.

Туристично-рекреаційні зони можна розділити на дві категорії в залежності від приймаючої здатності: