Essays.club - Получите бесплатные рефераты, курсовые работы и научные статьи
Поиск

Митні режими у зовнішньоекономічній діяльності: світовий досвід та управлінська практика

Автор:   •  Январь 26, 2018  •  Курсовая работа  •  19,292 Слов (78 Страниц)  •  260 Просмотры

Страница 1 из 78

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МИТНИХ РЕЖИМІВ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Правова природа та зміст категорії митний режим

Система митних режимів до набуття чинності другим Митним кодексом України визначалася лише на підзаконному рівні, а саме – у відповідному класифікаторі з позначенням їхніх цифрових кодів. Їх налічувалося п’ятнадцять, але на практиці всі вони не застосовувались. Митний кодекс України 1991 року оперував таким поняттям як «спеціальні митні зони» в значенні спеціальних вільних економічних зон.

У Митному кодексі України 2002 року визначено відповідне поняття: «Митні процедури – це операції, які пов’язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів» [30].

У ст. 1 Митного кодексу України 2002 року поняття митного режиму набуло наступного розвитку та закріпилось у нормі закону як сукупність норм, установлених законами України з питань митної справи, які залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, здійснюваних при цьому. Дане визначення містить наукову основу та відображає ознаки поняття вузького розуміння митного режиму, що поширилось у науці.

Митний кодекс ЄС такого поняття як митний режим не містить, а лише митні процедури.

Після дослідження різних підходів до розуміння понять режим і правовий режим стає зрозумілим відсутність єдиного погляду на поняття митний режим. На сьогодні поняття режим вживається у різних значеннях.

Слово «режим» (фр. regime, лат. regimen – управління) вживається в багатьох різних значеннях, наприклад, державний устрій, спосіб правління; точно встановлений розпорядок життя; умови існування чого-небудь; система правил та заходів, які запроваджуються для досягнення певної мети [58, 714].

Визначення ознак для характеристики поняття режим ускладнюється тим, що в юридичній літературі вкладається різний зміст у дане поняття залежно від авторського підходу. Воно трактується у широкому і у вузькому значенні. На думку А.Е. Наташева та Н.С. Стручкова «режим» у вузькому значенні являється сукупністю правил поведінки, а в широкому значенні  являється системою заходів, що застосовуються для досягнення поставленої цілі [38, 93].

Але переважно поняття режим включає сукупність правил, заходів, форм заради досягнення визначеної мети. Під цим поняттям одні вчені розуміють метод чи спосіб, або їх сукупність, другі вважають системою загальнообов’язкових принципів або правил, треті – сукупністю правових норм, четверті – точно або суворо встановленим розпорядком, п’яті – системою засобів, шості – певним комплексом ознак тощо. У сучасній юридичній науці дане поняття частіше розглядається як одна з важливих категорій юрисдикції. Раніше наукові дослідження, що повинні були з’ясувати особливості правового регулювання певного виду діяльності, проводилися під кутом зору правового режиму даного об’єкта або виду діяльності. У цьому контексті можливо стверджувати про існування специфічного режиму правового регулювання суспільних відносин, які складаються в сфері економіки і пов’язуються з переміщенням товарів, транспортних засобів та інших предметів через митний кордон нашої держави [66, 88].

У юридичній літературі правовий режим визначають по-різному. Питання правового режиму висвітлювалися у працях С.С. Алексєєва, Ю.П. Битяка, Д.М. Бахраха, В.Б. Ісакова, М.І. Матузова, А.В. Малько, О.Ф. Скакуна.

Зокрема, російський правовик В.Б. Ісаков визначає  його як соціальний режим об’єкта, який закріплено правовими нормами й забезпечено сукупністю юридичних засобів [14, 258].

С.С. Алексєєв під правовим режимом розкрив порядок регулювання, що виражався у комплексі правових засобів з характерним особливим групуванням взаємодіючих між собою заборон, дозволів і позитивних зобов’язань, які, до того ж, створюють особливий напрям регулювання[1].

...

Скачать:   txt (271.2 Kb)   pdf (788.7 Kb)   docx (116.1 Kb)  
Продолжить читать еще 77 страниц(ы) »
Доступно только на Essays.club