Особливості будови і експлуатації кранів-штабелерів

ЗМІСТ

ВСТУП

1 ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА ЗАТ ІНТЕРПАЙП  «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД БЕЗШОВНИХ ТРУБ „НІКО ТЬЮБ”

2 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 Технологічний процес цеху

2.2 Характеристика крана №6

2.3 Прилади і пристрої безпеки

3 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

3.1 Особливості будови і експлуатації кранів-штабелерів

3.2 Розрахунок

3.3 Графічне зображення строповки

4 ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРОМОСТОВИХ КРАНІВ

4.1 Обов'язки машиніста крану

4.2 Захист от ураження електричним струмом

4.3 Протипожежні заходи

5 ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

5.1 Аналіз екологічної ситуації на підприємстві ЗАТ НЗБТ “Ніко Тьюб”

5.2 Екологічна політика ЗАТ НЗБТ “Ніко Тьюб”

5.3 Заходи щодо покращення екологічного становища підприємства ЗАТ

НЗБТ “Ніко Тьюб”

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Потокові технологічні лінії, міжцеховий і внутрішньоцеховий транспорт, вантажні операції органічно зв'язані із застосуванням різноманітних підйомно-транспортних машин і механізмів, забезпечуючу безперервність і ритмічність виробничих процесів. Використання підйомно-транспортних машин багато в чому визначає ефективність виробництва, а рівень механізації технологічного процесу ступінь досконалості і продуктивність підприємства. При сучасній інтенсивності виробництва не можна забезпечити його стійкий ритм без узгодженої і безвідмовної роботи, засобів транспортування сировини, напівфабрикатів і готової продукції на всіх стадіях обробки і складування.

Сучасні високопродуктивні вантажопідйомні і транспортуючі машини високі швидкості, що мають велику вантажопідйомність з'явилися результаті поступового вдосконалення машин протягом довгого часу. Ще в глибокій старовині проводилися будівельні роботи, пов'язані з підйомом великої тяжкості, - споруда єгипетських пірамід.

Першими засобами механізації були важелі, катки і похила плоскість. Підйомники важелів прототипи стріловидних кранів використовувалися в Китаї і Індії для підйому води ще в 22 столітті до нашої ери. Вперше в 7 столітті до нашої ери з'явилися блоки, а в 2 столітті до нашої еры - ворота з черв'ячною і зубчатою передачами і ручним приводом. Перші прототипи сучасних кранів мали ручний привід за допомогою топчаткових і водяних коліс. Спочатку ці крани виготовляли з дерева і лише осі і крюки із сталі. У 1880 р. Почали застосовувати крани з електричним двигуном.

Велика заслуга в розвитку підйомно-транспортної техніки належить російським механікам. Ще в 9 сторіччі новгородські будівельники при зведенні Софіївського собору використовували складну систему полиспастов. У 1677 р. для підйому великого успенського дзвону масою 130 тонн на дзвіницю Московського Кремля використовували дерев'яні важелі, полиспасти і коміри.

У 18 столітті на металургійних заводах Уралу, Алтая і Забайкалья застосовувалося різноманітне підиомно-транспортне устаткування для завантаження доменних печей, откатки вагонеток і інших цілей. У 1768 р. Була створена комплексна установка для підйому руді і видалення води з шахт.

Підйомно-транспортне машинобудування виділилося в самостійну галузь, були створені спеціалізовані заводи по випуску підйомно-транспортного устаткування.

Для механізації підйомно-транспортних і погрузо-розгрузочних робіт створений ряд високо-виробничих, економічних і зручних в експлуатації машин і насамперед контейнерів різних типів. Створені електричних і автонавантажувачі, розвантажувальні машини для штучних і насипних вантажів, що штабелюють і інші підйомні засоби і ліфти, а також нові конструкції мостових електричних кранів грузопід'ємністю від 5 до 50 тонн з підвищеними техніко-економічними показниками завдяки застосуванню нових металоконструкцій, вигідніших профілів прокату металів, і якісної термічної обробки деталей і вузлів механізмів кранів.