Журналістика громадянського суспільства: виникнення та oсoбливoсті створення (на прикладі пострадянських країн)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. КАРАЗІНА

Аналітична записка

з курсу «Основи журналістики»

На тему: «Журналістика громадянського суспільства: виникнення та oсoбливoсті створення (на прикладі пострадянських країн).»

Підготувала:

студентка денної форми навчання,

група СМК – 23

Гущіна Анастасія Максимівна

Харків 2022

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1: Журналістика, як інститут громадянського суспільства……4

РОЗДІЛ 2: Створення журналістики грoмадянськoгo суспільства в Латвії……………………...…………………………………………………6

РOЗДІЛ 3: Створення журналістики грoмадянськoгo суспільства в Грузії……………………………………………………………………….8

РOЗДІЛ 4: Створення журналістики грoмадянськoгo суспільства в Естoнії………………………………………………………………………..13

ВИСНOВOК………………………………………………………………..16

СПИСOК ВИКOРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….17

ВСТУП

Зростаючу міць об'єктивної журналістики протягом усього 20-го століття, реальні громадянські суспільства продовжували організовувати себе в численних і партизанських громадах, і вони створили це в основі диверсифікації. Насправді міркування ЗМІ у нас швидко збільшилося. Друкованого видання розширили свої сторінки з поясненнями і додали інтерактивні можливості онлайну, що дозволяють їх читачам роздавати, обговорювати і пояснювати стовпці, що у друкованому виданні. Радіо для політичних розмов заповнює ефір, коли канали кабельного TV продовжують додавати нові політичні програми, тим більше в прайм-тайм. Інтернет-«блогосфера» ще розширюється в геометричній прогресії, надаючи основним коментаторам ще одне місце для інтерпретації значення дня. І всі ці простори поняття взаємопов'язані з підтримкою форм мультимедійної синергії, діяльних різних рівнях масштабу і з різною мірою навмисної координації.

Нашим завданням вважається розглянути, як журналістика з'являлася в деяких пострадянських державах і саме вона мала великий вплив на цивільну розмову, які були особливості розвитку цієї журналістики. У моїй роботі я розглянула три пострадянські держави – це Грузія, Естонія та Латвія.

РOЗДІЛ 1: ЖУРНАЛІСТИКА ЯК ІНСТИТУ ГРOМАДЯНСЬКOГO СУСПІЛЬСТВА

Громадянська розмова – це концепція, яка вибудовує сукупність неполітичних відносин у суспільстві: фінансових, суспільних, моральних, релігійних, державних та інших.

Громадянська розмова – парк – це простір, де люди захищені від втручання влади у справи організації.

Методи глобальної інформації - найважливіший інститут громадянського суспільства, комунікатор і виразник соціально-економічних і політичних інтересів громадян. Як кожен з інститутів громадянського суспільства він є лише у взаємодії з іншими соціальними і державними інститутами, прагне впливати на процеси, що відбуваються в суспільстві та управлінські висновки, що приймаються органами державного та муніципального управління.

У демократичних країнах у людей є потреба в доступі до інформації, що обумовлює важливу роль засобів глобальної інформації (ЗМІ) в суспільстві як об'єкта інформаційної політики, а як У той же час громадянська розмова - відкрита розмова щодо забезпечення доступу до широкої і багатопланової інформації. Непросто уявити якусь його сферу без інформаційних відносин. Ці відносини можуть складатися як у спілкуванні людей один з одним, наприклад і через недруковані ЗМІ, Онлайн, TV, радіо. ЗМІ розкриває важливий вплив складання правосвідомості людей. Вагомої ролі ЗМІ у пропаганді правових знань відводять друкованої правової пропаганді, однією зі сторін якої вважається випуск юридичної літератури (наукової, відомої пояснень діяльного законодавства). У конкретному значенні ЗМІ вважаються носієм соціальної правосвідомості та засобом застосування їх у особисту правосвідомість. ЗМІ, виступаючи саме з ідеальних духовних компонент соціального середовища, пов'язує індивідуальне правосвідомість з суспільним буттям, причому дана асоціація містить опосередкований характер. Преса та електричні ЗМІ в нашій країні вже давно стали обов'язковою частиною духовного життя суспільства. Вони належать до тих моментів, вплив яких людина перевіряє протягом усього навмисного життя.