Особливості розвитку втоми та фізичної натренованості

РЕФЕРАТ

Курсова робота: 32 с., 25 джерел, 1 рис.

Об’єкт дослідження – втома і натренованість.

Предмет дослідження – особливості фізичної натренованості та розвитку втоми.

Мета роботи – розглянути особливості розвитку втоми та фізичної натренованості.

Методи дослідження – аналіз джерел, описовий, формально-логічний, системного та структурно-функціонального аналізу, метод вивчення та узагальнення.

Фізичні навантаження в сучасному спорті настільки високі, що вроджені адаптивні механізми часто виявляються нездатні забезпечити нормальне функціонування організму в цих умовах. І тільки спеціальні тренування, які приводять до підвищення адаптивних можливостей функціональних систем організму (довготривалої адаптації), дають можливість організму спортсмена справитись з високоінтенсивними, значними за об’ємом фізичними та психоемоційними навантаженнями.

Адаптаційні зміни довготривалого характеру забезпечують пристосування організму до зовсім незвичних умов внутрішнього середовища. Особливості морфологічного, фізіолого-біохімічного стану різних систем організму, що виникають при спортивних тренуваннях, можна оцінити за відповідними показниками цих систем.

ВТОМА, НАТРЕНОВАНІСТЬ, ДИСКООРДИНАЦІЯ, ІМПУЛЬСАЦІЇ, НЕРВОВІ КЛІТИНИ

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………..…………………………………………4

РОЗДІЛ 1 ФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ВИНИКНЕННЯ ВТОМИ ТА НАТРЕНОВАНОСТІ…………………………………………………………...…5

1. Фізіологічні механізми виникнення втоми………………………...………5
2. Фізіологічні основи натренованості………………………………………11

Висновки до розділу 1………………………………………………………..….14

РОЗДІЛ 2 ФІЗІОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ПРИ ВТОМІ ТА МЕТОДИ ОЦІНКИ НАТРЕНОВАНОСТІ……………………………………………………………15

2.1. Зміни фізіологічних функцій при втомі………………………...…………15

2.2. Методи оцінки рівня натренованості. Комплексність оцінки рівня натренованості………………………………………………………..………….23

Висновки до розділу 2……………………………………………………...……24

РОЗДІЛ 3 МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ НАТРЕНОВАНОСТІ ТА РОЗВИТОК ВТОМИ………………………………………………………………………..…26

Висновки до розділу 3………………………………………………………..…28

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..……30

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………..…32

ВСТУП

Надмірні навантаження ведуть до перевтоми. Відчуття втоми служить сигналом до відпочинку від фізичної праці. При розумовій діяльності втома виражена не так різко, звичайно у формі зниження інтересу до роботи. Проте тут більше небезпеки розвитку надмірного нервово-психічного перенапруження. Симптоми втоми швидко проходять. При перевтомі подібні симптоми приймають стійкий характер. У разі легкого ступеня перевтоми достатньо перерви в роботі звичного відпочинку і сну, щоб сили відновилися. Важкий ступінь перевтоми вимагає тривалого припинення роботи і спеціального лікування. Якщо цих заходів не вжиті, може розвинутися захворювання. Отже, втому доцільно рахувати нормальним станом організму, а перевтому - прикордонним станом між здоров'ям і хворобою.

Парадокс полягає в тому, що і відсутність фізичної діяльності, що називається гіподинамією, теж породжує своєрідне стомлювання вже від детренованості м'язів. До того ж нервова система, позбавлена підтримки з боку м'язів, не може наладити правильну регуляцію функцій. От чому при гіподинамії розвиваються різноманітні, особливо серцево-судинні, захворювання. Все це означає, що людина повинна жити в певному діапазоні оптимальних навантажень.

Об’єкт дослідження – втома і натренованість.

Предмет дослідження – особливості фізичної натренованості та розвитку втоми.