Нацiональний архiвний фонд: визначеення та загальна характеристика

                    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

     КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

                                        ІМ. ІВАНА ОГІЄНКА

                                 ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

    КАФЕДРА АРХІВОЗНАВСТВА, СПЕЦІАЛЬНИХ ІСТОРИЧНИХ ТА                              

                                ПРАВОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН

                                           Р Е Ф Е Р А Т

                                            з дисципліни

                           АРХІВНА ТА МУЗЕЙНА  СПРАВА

НА ТЕМУ:НАЦІОНАЛЬНИЙ АРХІВНИЙ ФОНД : ВИЗНАЧЕННЯ ТА      

                                 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

                                                            Виконав: студент 1 курсу

                                                            спеціальності Середня освіта\історія

                                                            Чікан Микола Васильович

                                                            Викладач: Задорожнюк Андрій Борисович

                                                            Кількість балів:    

                             Кам’янець-Подільський,2021

 ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Загальна характеристика Національного архівного        фонду………………….8

2. Засади організації документів Національного архівного фонду…………....15

Висновки…………………………………………………………… …………....23

Список використаних джерел…………………………………………………...24

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Потреба у розумінні сенсу історії, підвищена увага до феномену історичної пам’яті як духовного ресурсу цивілізації та найсуттєвішого чинника формування національного самоусвідомлення й національної самоідентифікації людини, виховання її історичної культури залишаються у сучасному цивілізованому соціумі актуальними й майже невичерпними.

Для України ці проблеми у контексті розбудови державності, культуротворення, істотних зрушень у національній свідомості українських громадян є також актуальними. У широкому сенсі йдеться про окреслення наявних і можливих способів усвідомлення власного минулого, вітчизняного і світового досвіду на засадах міждисциплінарності, відходу від лінійної історії, впровадження багатовимірних моделей суспільного розвитку, які б розумно поєднували національні та універсалістські чинники аналізу, плекання ідентичності «нашого» через зіставлення з «іншим» [1, с. 4]

 Як слушно зазначив український учений-історик Л. Зашкільняк, людський поступ завжди був і залишається поєднанням набутих у процесі історичного розвитку культурних капіталів як окремих народів, так і всього людства у цілому. Тому важливо загальнолюдські здобутки перенести на національний ґрунт, а досягнення свого народу, своєї країни нерозривно пов’язати з течіями загальнолюдського життя [4, с. 29].

Вирішення зазначених проблем суттєво залежить від використання потужного наукового потенціалу архівної спадщини України – Національного архівного фонду (далі − НАФ).

Утім, архівні документи − це тільки «цеглини», що формують фундамент для реконструкції й аналізу минулого. Повноцінне запровадження архівних документів до наукового і суспільного обігу базується на забезпеченні користувачу не лише безпосередньо фізичного доступу до необхідних для нього архівних джерел, а й інтелектуального доступу до інформації про архівний документ та його зміст через довідковий апарат, архівні довідники, електронні бази даних.

Створення найсприятливіших умов для використання документів НАФ, його якісне формування і збереженість є пріоритетними, взаємопов’язаними між собою завданнями архівних установ України [9, с. 79].