Верховною Радою України

   22 листопада  2018 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 7279-д «  Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». Саме цим Законом передбачено введення в КК України поняття  «кримінальні правопорушення» з їх поділом на кримінальні проступки і злочини. Такий поділ злочинів вже давно існує в законодавстві інших країн , а саме ФРН, Естонії, Латвії, Швейцарії, Туречинні.

   Аналізуючи причини ведення поняття « кримінального проступку « в  законодавство України, можна виокремити те, що ще при веденні в дію нового КПК була необхідність у запровадженні нових понять у кримінальному покаранні. Адже кримінальний проступок є одним із видів кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність, але на відміну від злочину, відповідальність за вчинення проступку  передбачена у вигляді штрафу, або іншого покарання, але не пов’язаного із позбавленням волі.

     Фактично було перенесено злочини невеликої тяжкості у категорію проступків, мотивуючи і обгрунтовуючи можливість і необхідність такого поділу на існуючу значно меншу ступінь суспільної небезпеки злочинів невеликої тяжкості, на відміну від злочинів середньої тяжкості, тяжких і особливо тяжких. Хоча як на мою думку , такий поділ не вносить суттєвих змін у законодавстві, а фактично спрощує процедуру розслідування кримінальних правопорушень, скорочує розгляд справи у суді.  Адже як вбачається із Закону справа про вчинення кримінального проступку після направлення прокурором в суд розглядається протягом 5 днів. А якщо обвинувачений визнає свою вину, не оспорює докази то справа розглядається без виклику свідків і фактичного дослідження справи.

   Звичайно в теперішній ситуації в органах правосуддя, де в судах залишились по 1-2 суддів , вказані зміни будуть досить відчутні.

    Великого значення набув факт, що до кримінальних проступків буде віднесено також і таке тяжке діяння як керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного сп’яніння, яке до сьогоднішнього часу було адміністративним правопорушенням. На мою думку, внесення зміни до Кримінального кодексу, щодо доповнення його статтею 286-1 є дуже доречним зважаючи на ситуацію на дорогах України.

       Адже дійсно  водії які керують транспортним засобом під впливом алкоголю, наркотиків вже є злочинцями, адже не тільки власне життя ставлять під загрозу, а і життя інших людей. Взяти хоча  б до прикладу дуже резонансну аварію Зайцевої-Дронова, яка сталась у м.Харкові і  в результаті якої загинуло стільки людей. Адже водійка Зайцева не просто порушила ПДР України, вона керувала під впливом наркотичних засобів, що і стало причиною  таких тяжких наслідків. Тому можливо таким чином водії замисляться  перед тим як сісти за кермо в нетверезому стані, адже таке не тільки нестимуть адміністративну, а і кримінальну відповідальність .

  Новелою є і те, що після відбуття призначеного покарання за вчинення кримінального проступку, винна особа вважатиметься такою , що не має судимості.  Але в мене виникає тоді зрозуміле питання, навіщо тоді взагалі потрібне покарання за вчинення кримінального діяння?  

     На мою думку вказаним Законом законодавець намагався сприяти у розвантаженні в роботі слідчих органів поліції, дозволивши їм тим самим зайнятися розслідуванням більш тяжких злочинів. Адже після вступу в закону силу Закону , проводити розслідування кримінальних проступків будуть дізнавачі – службові особи підрозділу дізнання органу Нацполіції. Розслідування кримінальних проступків буде проводитися у формі дізнання зі спрощенням процедури, включаючи скорочені терміни – не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру або затримання, або в інших випадках на термін до одного місяця.