Свiдоцький iмунiтет у кримiнальному провадженнi

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

 Юридичний факультет

Кафедра кримінального процесу і криміналістики

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни Кримінальне процесуальне право України

на тему:

«СВІДОЦЬКИЙ ІМУНІТЕТ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ»

Студента 3 курсу групи ЮРД-31з

 Пацули Тараса Володимировича

Науковий керівник:

Кандидат юридичних наук

 Шевчук Марта Іванівна

Нацioнальна шкала ______

 Кількість балів:_____

 Оцінка ЕСТS____

                                                        Львів-2022 

                                                                       План 

Вступ........................................................................................................................3

Основна частина

Поняття та значення свідка у кримінальному процесі………………………4

Імунітет свідка у кримінальному провадженні……………………………..5

Обов‘язки свідка………………………………………………………………8

Права свідка………………………………………………….………………9

Відповідальність свідка…………………………………………………….11

Висновки...............................................................................................................13
Список використаної літератури.....................................................................14

                                                         «ВСТУП»

   Одним із самих важливіших принципів існування України як правової держави та здійснення в ній певних реформ головним аспектом є створення своєрідних умов, які зможуть забезпечувати для людей реалізацію їх прав і свобод та відстоювання законних інтересів. Цей принцип фактично стосується усіх сфер життєдіяльності не лише держави а суспільства також, і що головне воно також стосується і кримінального процесу.

   Одним з основних завдань кримінального процесу є встановлення певної істини, що означає, що суддя  повинен дослідити всі докази які були йому зазначенні, визначити їх належність та достатність та вирішити інші питання, які тим чи іншим чином можуть вплинути на вердикт суду.

   Щоб встановити істину у процесі потрібна повна наявність доказової бази. Достатність доказів дає суду певну змогу аби конкретно встановити розгляд справи. Саме до цього повинне стримитися сучасне правосуддя.

   Одним з головних джерел доказової бази вважаються показання особи (свідка), використання його свідчень як джерела доказів у розкритті кримінального правопорушення розслідування та розгляду кримінальних справ. Але в певних випадках кримінальний процесуальний закон дає можливість свідку відмовитися від дачі відповідних свідчень.

   Показання свідка вважається самим найпоширенішим джерелом доказової інформації, тому і жодна справа кримінального характеру не обходиться без них. Однак згідно судово слідчої практики яка певним чином сформувалася, вказує нам на те що, свідок може з’являтися лише за викликом органів суду, він повинен лише давати ті свідчення які відповідають дійсності, у разі подачі неправдивих свідчень нести кримінальну відповідальність.

   В певних умовах права свідків повинні повинні регламентуватись законом який в свою чергу дозволяв їм повноцінно відстоювати свої права. Але права якими наділені свідки законодавством не дозволено їм захистити свої інтереси під час судового розгляду. На даний час актуальним вирішенням даної проблеми можливе лише надання свідку додаткових гарантій які б забезпечували охорону його інтересів.