Закон України «Про державну службу». Проблемні аспекти

Закон України «Про державну службу». Проблемні аспекти.

 10 грудня 2015 року Верховною Радою України було прийнято внесений Кабінетом Міністрів України, Закон України «Про державну службу»  , який (за виключенням окремих статей) набув чинності з 1 травня 2016 року. Цей Закон довго очікували всі державні службовці України, але як завжди буває, отримали не те що хотіли. Працівники кадрових служб після вступу Закону в силу зіштовхнулися з великими проблемами по йог впровадженню.

   Хотілося б зупинитися на деяких найбільш проблемних і актуальних питаннях сьогодення.

    Законом «Про держану службу « було віднесено певний перелік посад до патронатної служби, тобто велика кількість людей , які мали статус державних службовців в один момент стали працівниками патронатної служби. Довгий період після прийняття Закону, не було жодних роз’яснень, як все ж таки рахувати стаж і вислугу цим працівникам. Люди , як і завжди стали заручниками нововедень і , як мені здається,  авторами цього Закону були далеко не практичні працівники держаних установ.

     Можу навести приклад помічників суддів усіх ланок, які безпосередньо працюють з суддею (суддями) , які володіють важливою інформацією по справах, готують проекти рішень, вироків,  а нерідко і є їх авторами . Вони стали заручниками, а краще сказати рабами своїх суддів, без жодних прав , але з великою кількістю обов’язків. Помічники суддів стали найнижчою ланкою в судах, адже решта працівників по Закону можуть не виконувати їх вказівки , прохання по справах. Вже от кілька років депутати обіцяють прийняти профільний Закон «Про патронат» , але до цього часу жодних зрушень у цьому напрямку не зроблено. Я особисто як юрист вважаю, що в даному випадку було порушено права помічників суддів, встановлені Конституцією України як такі що не можуть погіршувати становище особи. Але на даний час все так залишається.

      Однією з прогресивних новел Закону України «Про державну службу», є надання більшої самостійності в прийнятті рішень керівникам державної служби державних органів щодо питань доступу та проходження громадянами державної служби. Стаття 6 чинного Закону встановлює, що посади державної служби в державних органах поділяються на категорії «А», «Б», «В». При цьому безпосередньо в тексті Закону визначено перелік посад державної служби, які відносяться до категорії «А» та «Б». А до категорії «В» належать інші посади державної служби, не віднесені до категорій «А» і «Б».

      Важливо підкреслити, що, на відміну від старого Закону (частина третя статті 25), який передбачав право Кабінету Міністрів України відносити не перелічені в законі існуючі та нові посади державних службовців до відповідної категорії, чинний закон не передбачає такого права, ні для Кабінету Міністрів України, ні для жодного іншого державного органу чи його керівника. Таким чином, законодавець установив вичерпний перелік посад категорій «А» і «Б», який може бути змінено лише шляхом внесення змін до цього закону.

           Але як завжди тарпляється в українсьому законодавстві  стаття 51 Закону України «Про державну службу» вповноважує Кабінет Міністрів України проводити прирівняння нових посад працівників державних органів до відповідних груп оплати праці.

        Водночас редакція цієї статті призвела до низки різночитань щодо віднесення певних керівних посад у місцевих державних адміністраціях до відповідних категорій.

        Знову ж таки, щоб виправити цей курйоз Національне агентство України з питань державної служби стало давати роз’яснення  по цих питаннях щодо віднесення  керівних посад у місцевих державних адміністраціях до відповідних категорій державної служби.

        Але всі кваліфіковані юристи, управлінці  знають , що  листи та роз’яснення міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони мають роз’яснювальний, інформаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Зважаючи на це, в одних районних державних адміністраціях керівникам структурних підрозділів (зокрема начальникам відділів та завідувачам секторів) райдержадміністрацій та їх апаратів присвоєно ранги в межах категорії «Б»5 посад державних службовців, в інших – як до категорії 4  .