Лекции по "Політологія"

Тема 1 Політика та наука про політику

1.1 Політика як суспільне явище. Місце і ролі, політики в системі

суспільних відносин

Давньогрецькі філософи Платон бачив задачу політики в тому, щоб навчити людей жити разом, а Аристотель - головним у політиці називав загальне благо.

Поняття (політика) - грецького походження: поліс – місто, держава. Платон і Аристотель зв'язували політику з державою.

Політика - це складне соціальне явище, властиве тільки суспільству.

 У більш загальному виді політика - це особливий вид людської діяльності, зв'язаний з одержанням і здійсненням влади і, насамперед, державної.

Вузьке визначення політики: сфера відношень між класами, групами, націями й іншими соціальними групами. Ядром цих відношень є одержання, утримання і здійснення влади. 

Політика виникнула на етапі поділ праці, появи прибавочного продукту, що привело до розшарування суспільства, появи власності і конфліктів у суспільстві.

Це відбулося при переході від первіснообщинного суспільства до рабовласницького.

Функціонування політики в політичній науці розмежовується:

• за сферами суспільного життя (економічна, соціальна, культурна національна, військова політика);
• за орієнтацією (внутрішня і зовнішня);
• за масштабами (міжнародна, світова, локальна, регіональна);
• за носіями і суб'єктами (політика держави, партії);
• за терміном.

Сутність політики та її цілі: направити різні соціальні групи на шлях розвитку інтересів усього суспільства.

Беруть участь у політиці держава та її органи, політичні партії і громадські організації, політичні лідери.

Але головне в політиці - це устрій державної влади.

Функції:

1. Вираження владно значимих інтересів усіх груп і шарів суспільства.
2. вирішувати протиріччя, що виникають у суспільстві, цивілізованим шляхом.
3. Керування суспільством в інтересах тих або інших шарів населення або суспільства в цілому.
4. Інтеграція різних шарів населення за рахунок підпорядкування їх інтересам суспільства у цілому.
5. соціалізація особистості

До аналізу політики як суспільного явища в політичній науці існують наступні підходи:

1. політика, як діяльність. Головна увага приділяється політичній практиці, діяльності політичних інститутів, окремих соціальних груп;
2. політика як наука містить у собі, насамперед теоретичні розробки, різного роду політичні документи, методологічні основи політики;
3. політика як мистецтво - мистецтво керування, здійснення влади.

1.2 Політологія: предмет, методи, закони, функції

Політологія - галузь науки, яка вивчає політичне життя суспільства, його політичну систему, проблеми внутрішньої та зовнішньої політики, засоби прийняття рішень.

Як самостійна наука політологія виникла у другій половині XIX століття.

Безпосереднім предметом політології є:

• політична влада, її сутність, структура;
• механізм розподілення політичної влади та її здійснення;
• легітимація влади – її здатність забезпечити собі підтримку з боку більшості членів суспільства;
• контроль з боку суспільства за політичною владою.

Теоретична політологія вирішує наукові проблеми, пов'язані

1. з формуванням фундаментального знання про політичну сферу життя;
2. з поясненням процесів політичного розвитку;
3. з розробкою концептуального апарату по політології, методології та методів політичних досліджень,

Прикладна політологія вивчає проблеми, які пов'язані

1. з перетворенням політичної дійсності, аналізом шляхів та засобів впливу на політичні процеси;
2. з вивченням суспільної думки, особливостей політичної орієнтації та політичної поведінки різних соціальних груп.

Політологія у своїй структурі має також:

1. загальну політологію – розглядає історію і теорію політики, розробляє загальнотеоретичні і методологічні основи її пізнання;
2. теорії політичних систем, механізмів функціонування політичної влади, ролі різних елементів політичної системи.

Функції політології:

1. теоретико-пізнавальна, вона аналізує, вивчає, пояснює та систематизує всі політичні явища, розкриває об'єктивні тенденції соціально-політичного розвитку;
2. методологічна - сукупність основних підходів, принципів, методів, на яких базується політична наука, за допомогою цієї функції розкриваються загальні закономірності політичних систем, політичних процесів, політичних відносин
3. світоглядна - це ті ідеали, цінності, на підставі яких люди вирішують політичні питання.
4. виховна функція спрямована на формування демократичної по політичної культури громадян, на виховання індивіда як громадянина своєї країни;
5. прагматична, або практична функція, вона на підставі теоретичних положень розробляє способи реалізації політики;
6. прогностична функція повинна розробляти можливі варіанти розвитку політичних процесів, вміння бачити майбутнє політичного життя, політичного процесу у державі, а також світі в цілому.

В політології використовуються наступні методи:

• Історичний метод
• Системний метод
• Біхевіористичний метод
• Кількісні методи:

а) статистичні; б) анкетні опити і дослідження; в) лабораторні експерименти

• Порівняльні методи

Для аналізу політичних явищ політологія використовує категорії – це найбільш загальні поняття політичної науки, що відбивають найістотніші сторони науки, її предмета, необхідні зв'язки, фундаментальні поняття.