Інженерний захист території де розвинутий карст

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

КАФЕДРА ОСНОВ І ФУНДАМЕНТІВ

Реферат на тему:

«Інженерний захист території де розвинутий карст»

Виконав : ст.ПЦБ-56 Артеменко В.А.

__________     __________

  (дата)                (підпис)

Перевірив :Петренко Є.Ю

__________   __________     __________

   (оцінка)

(дата)                (підпис)

КИЇВ 2021 р.

2. Зміст

Вступ        2

1.Умови утворення і розвитку карсту, заходи боротьби з ним ………………..…6

2.Захист територій від проявів карсту        11

2.1 Вертикальне планування        11

2.2 Засипання карстових западин глиняними матеріалами        12

2.3 Тампонаж тріщинуватих та крупноуламкових порід        12

2.4 Заповнення підземних порожнин бутобетоном та бетоном        14

2.5 Огородження територій протифільтраційними завісами        15

Висновок        19

Список літератури :        20

2. Вступ
3. Карстові породи та пов'язані з ними карстові явища і процеси широко розвинені на території України. Вони зустрічаються у багатьох стратиграфічних підрозділах і великих геологічних структурах. Розчинні у воді породи – вапняки, гіпси, доломіт, високо карбонатні мергелі, крейда, ангідриди, солі, які залягають у стратиграфічному горизонті – займають 396,15 тис. км2 або 65,8% площі України. Проблема забудови закарстованих територій актуальна і для багатьох країн світу (Німеччина, Франція, Швейцарія, Італія, Югославія, США, ЮАР, Канада, Китай, Куба, В’єтнам, Індія, Польща, Росія). Так, унаслідок утворення карстових провалів обрушилася будівля магазину (г. Акрон, штат Огайо США) і автодорожній міст (штат Флорида США); Йоханесбург (ЮАР) – карстовий провал спричинив миттєве руйнування промислової споруди. Також чимало випадків і в Україні, наприклад с. Піски Львівської обл. – карстовий провал розрушив жилі будинки; м. Дніпропетровськ – під землю пішов дев’ятиповерховий будинок, воронка поглинула дитячий садочок і три п’ятиповерхових будинки, що знаходилися поруч; м. Кривий Ріг – міський ринок провалився під землю. У даних випадках – це привело до страшних аварі та катастроф, руйнуванню та пошкодженню житлових будинків, споруд, а найстрашніше до людських жертв. Інженерно геологічні умови виникнення і розвитку карстових явищ розглядаються у вигляді сукупності природних і техногенних факторів. До умов виникнення і розвитку карстових явищ відносять:  тривалість розчинення гірських порід на ділянці і утворення карстових− деформацій;  характер контакту води з розчинними породами, через тріщини раковин− або по поверхні. В останні десятиліття у зв'язку з посиленим техногенним навантаженням і збільшенням глибини впливу потужних інженерних споруд, вплив карсту став проявлятися при глибині залягання карстових порід від 200-600 м від поверхні. Тому карстові ділянки, що часто приховані під товщею ґрунтів є серйозною перешкодою при надійності і збереженню будівель та споруд, викликаючи таким чином аварійні і з часом катастрофічні ситуації та людські жертви і як причина є актуальною науково-практичною задачею для розгляду і дослідження.
4. Сучасні кліматичні зміни та незбалансована господарська діяльність призводять до активного розвитку екзогенних геологічних процесів (ЕГП) до яких відносять зсуви, карст, підтоплення, селі. Карст є особливо небезпечним видом ЕГП, оскільки його раптова активізація спричиняє виникнення миттєвих провалів або осідань земної поверхні. Причини розвитку карсту – це передусім вплив від природніх умов (геологічна будова території) та видобування корисних копалин. Поширення поверхневих та підземних карстопроявів спостерігається майже по всій території України, а їх кількість перевищує 27 тисяч одиниць. Найбільш ураженими карстовими процесами є такі території: Автономна республіка Крим (9594 карстопрояви), Львівська (6779), Тернопільська (1371), Чернігівська (2313), Івано-Франківська (2096), Волинська (1529), Хмельницька (769) областей [1]. Деформації, що виникають у зв'язку з господарським освоєнням закарстованих територій, супроводжуються руйнуванням будівель і споруд, розривами підземних комунікаційних мереж, ускладненням в експлуатації гірничих виробок, втратами водних ресурсів із водосховищ і каналів, зменшенням площ орних земель тощо, тому визначення ступеня карстопровальної небезпеки в межах карстонебезпечних територій є актуальною задачею. Одним із напрямків просторово-часового регіонального прогнозування екзогенних геологічних процесів і карстових явищ зокрема є прогнозування, засноване на обліку впливу на їхній розвиток природних і антропогенних просторових і часових чинників. Геоінформаційні системи є основним інструментом, який використовується для роботи із масивами просторових даних, поєднуючи в собі можливості систем управління базами даних, графічних редакторів та аналітичних засобів і цим самим їх застосування як середовища реалізації прогностичних моделей є доцільним.

Карст – це вигляд і властивість в місцевості, ґрунт якої складається з водорозчинних грубозернистих гірських порід (вапняків, гіпсів, кам’яної солі тощо). Карстові процеси проявляються у вигляді специфічних поверхневих та підземних форм, створених циркуляцією підземних вод (рис. 13)