Система органів та система заходів при боротьбі з корупцією

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА КОРУПЦІЇ У ВЛАДНИХ ОРГАНАХ ТА ОСОБЛИВОСТІ БОРОТЬБИ З НЕЮ

1. Поняття, основні прояви та соціальна небезпека корупції………...6
2. Правове регулювання протидії корупції в Україні………………...9
3. Особливості міжнародного законодавства у сфері боротьби з корупцією…………………………………………………………...15

РОЗДІЛ 2. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ШЛЯХИ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ

2.1         Передумови та причини виникнення корупції……………………20

2.2        Система органів та система заходів при боротьбі з корупцією…23

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..29
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….32

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасний процес державотворення в Україні зумовлює необхідність дослідження проблем, пов’язаних із здійсненням цілеспрямованої діяльності державних органів щодо забезпечення законності і правопорядку в країні, охорони прав і свобод людини і громадянина, закріплених Конституцією України. Особливої гостроти набула проблема боротьби з корупцією та іншими правопорушеннями, пов’язаними з корупцією, які створюють серйозну загрозу формуванню України як демократичної, незалежної та соціальної держави.

Корупція залишається одним з найбільш небезпечних соціальних лих, а заходи, що вживаються для її подолання з боку держави, бажаного результату поки що не дають. Це значною мірою пояснюється тим, що діяльність уповноважених вести боротьбу з корупцією органів зосереджена переважно на виявленні правопорушень серед державних службовців або інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а не на вивченні причин корупції та визначенні шляхів її запобігання.

Це вимагає дослідження питань не тільки провадження в справах про корупцію та інші правопорушення, пов’язані з корупцією, відповідальності за вчинення корупції або її соціальних передумов, а й питань, що стосуються методів боротьби з цим негативним явищем, вдосконалення заходів та поліпшення рівня організації протидії корупції.

У дослідженні використовувався методологічний потенціал праць як вітчизняних, так і зарубіжних вчених-юристів, які приділяли увагу проблемам боротьби з корупцією – О. М. Бандурки, Ю. П. Битяка, М. І. Єропкіна, Д. Г. Заброди, Р. А. Калюжного, О. І. Остапенка, Р. С. Павловського, Ю. І. Римаренка, В. М. Самсонова, М. М. Тищенка, Ю. С. Шемшученка, О. Н. Ярмиша, М. І. Хавронюка, Є. В. Невмержицького та ін.

Зазначене свідчить про актуальність теми та необхідність подальшого опрацювання щодо визначення причин та шляхів запобігання корупції у владних органах.

Метою дослідження є розкрити суть корупції та корупційних ризиків в органах влади, запропонувати шляхи подолання корупції в Україні опираючись на міжнародний досвід. На основі мети поставлено такі завдання:

• охарактеризувати корупцію як суспільно небезпечне явище;
• обґрунтувати правове регулювання протидії корупції в Україні;
• розглянути особливості міжнародного законодавства у сфері боротьби з корупцією;
• з’ясувати передумови та причини виникнення корупції;
• проаналізувати систему органів та систему заходів боротьби з корупцією;

Об’єктом дослідження виступає корупція як правове явище у владних органах.

Предметом дослідження є причини виникнення корупції у владних органах і шляхи запобігання їй .

На всіх етапах написання роботи широко використовувалися такі методи, як порівняння, аналіз, аналогія, спостереження, індукція, які були не тільки основним інструментом добору матеріалу для наукового дослідження, а й необхідною умовою досягнення поставленої мети.