Технологія вирощування люцерно-злакової травосумішки за рахунок підбору компонентів

ВСТУП

Інтенсифікація кормовиробництва, збільшення виробництва якісних кормів і кормового білка є головною умовою збалансованої годівлі тварин і підвищення їх продуктивності. Проте сучасний стан кормовиробництва як у великих колективних, так і в реформованих господарствах Лісостепової зони не забезпечує потреб тварин у кормах, повноцінної їх годівлі, внаслідок чого виробництво тваринницької продукції являється високо затратним.[8]

Обсяги виробництва і заготівлі кормів за останні роки значно скоротились, а продуктивність гектара сіяних кормових угідь знизилась. Особливо гострою залишається проблема білка. Його нестача зумовлює перевитрату кормів на одиницю тваринницької продукції. Забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном становить 76-75 г  при нормі 105-110 г, на виробництво 1 ц молока при цьому витрачається 2,15 ц кормових одиниць при нормі 1,25, а на один центнер приросту великої рогатої худоби – 21,1 ц при нормі 8 ц. Як бачимо, за таких умов годівлі перевитрачається біля третини поживи, особливо в зимовий стійловий період утримання худоби.

Поповнити нестачу білка в кормах можна в першу чергу за рахунок багаторічних бобових трав, вирощуваних як в польових, так і в кормових сівозмінах.

Бобові трави мають і велике агротехнічне значення. Після збирання врожаю вони залишають в ґрунті велику кількість азоту, підвищуючи його родючість, що дуже  важливо в умовах енергетичної кризи та дороговизни азотних добрив.[14]

Зелена маса і сіно багаторічних бобових трав характеризується високими кормовими якостями та поживністю. Наприклад, в 1 кг сухої речовини сінажу з конюшини, зібраної на початку бутонізації міститься 0,3 кормових одиниці та 142 г перетравного протеїну. Вміст амінокислот, ситидину, лейцину, ізолейцину і валіну в сіні конюшини у два рази більший, ніж в сіні злакових трав. Проте злакові багаторічні трави в молодому віці (кущення , вихід в трубку) багаті на амінокислоти, вітаміни, перетравний протеїн, особливо при пасовищному їх використанні в суміші з бобовими видами. В умовах енергетичної кризи культурні пасовища дають змогу значно зменшити витрати на паливно-мастильні матеріали і технічні засоби.

Високою ефективністю відзначаються багатоукісні травостої, які створюються на поліпшених кормових угіддях з достатнім зволоженням. При застосуванні комплексу агротехнічних засобів продуктивність таких видів підвищується з 3-4 до 7-8 тис. кормових одиниць з 1 га і зростає вміст сухого протеїну в сирій масі з 6-10 до 20 %.

Створення бобово-злакового травостою на поліпшених луках дає змогу за рахунок біологічної фіксації економити на кожному гектарі до 120кг азоту мінеральних добрив або 1000 мДж енергії і одержувати до 10 ц/га протеїну.[39]

Метою даної бакалаврської роботи є удосконалити технологію вирощування люцерно-злакової травосумішки за рахунок підбору компонентів.

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1.1 Народногосподарське значення люцерно-злакових травосумішок.

Багаторічні трави відіграють одну з головних ролей у забезпеченні тваринництва високоякісними кормами, збільшення об’ємів їх виробництва, найбільш повне збереження в них поживних речовин – найважливіша ланка в системі захисту по створенню міцної кормової бази. Багаторічні трави служать джерелом для виготовлення сіна, сінажу, силосу, концентрованих кормів у вигляді трав’янистого борошна, різки, повнораціонних брикетів та гранул. При збиранні їх в ранні фази вегетації і при багатоукісному використанні з застосуванні штучного сушіння можна отримати корм, що не поступається по загальній калорійності вівсу та ячменю, а по вмісту протеїну значно переважають їх. При правильній агротехніці багаторічні трави дають біля 100 ц/га сухої речовини, що становить 8-10 тис. кормових одиниць.[42]