Біоіндикація як метод визначення якостi середовища малих рiчок на прикладi Р. Iква

1Чернишевський А., 1,2Рагуліна М.

БІОІНДИКАЦІЯ ЯК МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ СЕРЕДОВИЩА МАЛИХ РІЧОК НА ПРИКЛАДІ Р. ІКВА (М. ДУБНО)

1 – Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79005, Україна

2 – Державний природознавчий музей НАНУ, вул. Театральна, 18, м. Львів, 79008, Україна

e-mail: acernisevskij40@gmail.com

CHERNYSHEVSKY A., RAGULINA M. BIOINDICATION AS A EVALUATION METHOD OF THE ENVIRONMENTAL CONDITION OF SMALL RIVERS ON THE EXAMPLE OF IKVA RIVER (DUBNO). 

Ecological condition of small river Ikva (Dubno town) using observation and bioindicative methods was preliminarily investigated by macrophytes community. It was found that old sewage treatment facilities, household sewage and gas stations are the main potential sources of river pollution within town territory.

Використання поверхневих вод для комунальних потреб, агропромислового комплексу та промислових галузей негативно впливають на екологічний стан, забруднюючи та виснажуючи водні об’єкти. Особливо ці явища позначаються на стані малих річок, оскільки їхня здатність до самоочищення є нижчою, аніж у великих.

Використання біоіндикаційних методів для характеристики якості екологічного стану водного середовища дозволяють оцінити зміни в балансі екосистеми за наявністю, життєздатністю та поведінкою організмів, визначити якість води, прибережних територій, а також встановити ступінь їхнього забруднення. При цьому використання цих методів є гуманним до видів- індикаторів і ніяким чином не потребують заходів втручання в екосистему, які б могли зашкодити їй.

Індикаторні види включають в себе усіх живих організмів, які проживають в досліджуваному середовищі і відповідають  наступним вимогам:

• є характерними для цього середовища;
• характеризуються поширенням по всій території, що вивчається;
• мають чітко виражену кількісну та якісну реакцію на відхилення параметрів середовища проживання від екологічної норми;
• біологія таких видів повинна бути добре вивчена, а їх популяція чисельна (Колесник Н.Л.)

Можливість застосування індикаторних видів різних рівнів для дослідження якості водного середовища дозволяє більш цілісно і якісно оцінити внесок кожного з факторів забруднення на зміни в сталому стані водного середовища.

Біологічні індикатори не є універсальними та мають ряд недоліків, які корелюють межі застосування методів оцінки якості водного середовища. Вони варіюють залежно від типу ґрунту, кліматичної зони. Крім того, біологічна активність організмів зазнає сезонної динаміки. Усі ці фактори повинні бути враховані при дослідженні біологічних процесів. Тому кожна місцевість характеризується індивідуальним біологічним профілем (Bargett, 2005).