Військові дії – найсуттєвіша криза для довкілля
Автор: babkina2011 • Апрель 4, 2019 • Лекция • 3,008 Слов (13 Страниц) • 452 Просмотры
Дата Клас
Тема Військові дії – найсуттєвіша криза для довкілля. Мета Сформувати в учнів поняття про військові дії – найсуттєвіша криза для довкілля, їх вплив на навколишнє середовище; розвивати загально екологічні поняття,виховувати бережливе ставлення до природи та свого здоров’я.
Обладнання. Підручник, зошит.
Тип уроку . Вивчення нового матеріалу.
Хід уроку.
І Організаційний момент.
ІІ. Аналіз навчальних досягнень за попередню тему.
Вчитель повідомляє оцінки за тему.
ІІІ Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.
Учні використовуючи свої знання пригадуючи які військові дії вони знають. IV. Вивчення нового матеріалу.
Однією з найганебніших рис людської цивілізації є війни. Підраховано вченими, що за останні 6000 років люди жили в мирі всього 292 роки. Вони «звикли» до війни й поки ще не дуже глибоко усвідомили, що в сучасній війні, якби вона була розв'язана, переможців не буде Військова діяльність, сам характер ментальності військових спрямовані на те, щоб чинити шкоду біосфері, перш за все людині, тому ця діяльність має суто антиекологічний характер.
Війни, за підрахунками вчених, зібрали життя 3640,5 млн людей. В цих війнах були знищені матеріальні цінності на фантастичну суму 115,13 квінтильйонів доларів. Населенню Землі для забезпечення всім необхідним цього вистачило б на кілька тисяч років!
У першу світову війну (1914—1918 рр.) було втягнуто 38 країн. Бойові дії велись на території 4,1 млн км2. Було мобілізовано 74 млн чоловік. Загинуло 9,5 млн чоловік, 20 млн померло від ран і хвороб. У часи першої світової війни вперше було застосовано хімічну зброю — нею було вражено 1,3 млн чоловік.
Друга світова війна (1939—1945 рр.) охопила вже 61 державу — понад 80 % населення Землі. Військові дії велись на території в 22,6 млн км2. Мобілізовано 110 млн чоловік. Загинуло 55 млн чоловік, матеріальні збитки від війни склали, за неповними даними, 316 млрд доларів (у цінах 1938 р.). Вперше було застосовано атомну зброю проти мирного населення японських міст Хіросіма й Нагасакі, здійснено перші спроби ведення бактеріологічної війни японськими військовими.
Уже під час другої світової війни стало ясно — гинуть не лише люди, гине або негативно змінюється середовище життя. І хоча спеціальної мети — завдати противнику екологічної шкоди — тоді не ставилось, деякі воєнні дії часів другої світової війни можна розцінювати саме так (руйнування німцями дамб в Голландії, знищення лісів і посівів у Польщі, Норвегії, Франції й СРСР, штучне створення вогненних смерчів авіацією союзників під час бомбардування Гамбурга й Дрездена).
Схоже на те, що дві світові бійні нічому не навчили людей. Після 1945 р. мали місце 150 збройних «локальних» конфліктів, що забрали життя 20 млн людей. Кілька разів (в 1948, 1954, 1961, 1962, 1973 рр.) світ стояв біля небезпечної межі, за якою могла спалахнути пожежа третьої світової війни. На щастя, цього не сталось.
Дедалі зростають так звані «небойові втрати» у війнах (тобто втрати мирного населення). Якщо в часи першої світової війни в загальній масі втрат вони склали лише 5 %, то в другій світовій жертви серед мирного населення становили вже 50 %. А в деяких сьогоднішніх локальних конфліктах, за даними ООН, на кожного загиблого солдата припадало дев'ятеро загиблих мирних жителів.
Сучасна війна й підготовка до неї стають чимраз дорожчими. Розробка, виготовлення й випробування нових видів зброї лягає на економіку країн світу непосильним тягарем. Так, за даними ООН, світ сьогодні витрачає один трильйон доларів щорічно на розробку та виробництво зброї, утримання армій і фінансування конфліктів. За офіційними даними СІЛА, лише на виготовлення й випробування ядерних боєголовок вони інвестували з 1943 р. 300 млрд доларів.
Про величину сум, що витрачаються на військові цілі у порівнянні з тим, що можна було б отримати з цих сум, дає уявлення табл. 2 (складена фахівцями ООН).Таблиця 2
...