Вплив гірничо-видобувної промисловості на стан довкілля. Типові приклади деструкції земель

Міністерство освіти і науки України

Маріупольський державний університет

Реферат на тему:

Вплив гірничо-видобувної промисловості на стан довкілля.

Типові приклади деструкції земель.

                                                                                           Виконала студентка

                                                                                                                 3 курсу

                                                                                  заочної форми навчання

                                                                                   Спеціальності “Екологія”

                                                                                         Чухлєбова Анастасія

                                                                                                          Перевірила

                                                                                            Ст.в. Данилова С.В.

Маріуполь 2018

             Зміст

Введення……………………………………………………………………………………..3

1. Гірничодобувна діяльність та її наслідки у світовій системі. Шляхи вирішення проблеми……………………………………………………………………………………..4
2. Гірнича промисловість України. Охорона надр і рекультивація земель…………...9
3. Екологічні наслідки масового закриття шахт………………………………………...17
4. Типові приклади деструкції земель…………………………………………………….19

Висновок……………………………………………………………………………………25

Література………………………………………………………………………………….27

Введення

         Сучасна епоха розвитку науки і техніки, що є вирішальним чинником зростання виробництва, неминуче впливає на навколишнє середовище, взаємодія людини і природи особливо гостро проявляються в екологічних проблемах гірничодобувної промисловості. В гірничодобувну промисловість входить безліч окремих виробництв, що здійснюють розробку корисних копалин: вугілля, глини, азбесту, слюди, графіту, калієвого польового поташу, вапняку, алмазів, уранової та залізної руди, благородних і базових металів, а також різноманітних мінеральних матеріалів, що застосовуються в будівництві. Видобуток ведеться в шахтах (підземний спосіб) і у відкритих кар'єрах.

      На жаль, на сучасному етапі суспільного розвитку гірничодобувна діяльність відноситься до одних з найбільш впливають на стан природного середовища занять людства. Введені або плановані до введення в експлуатацію гірничодобувні підприємства, з екологічної точки зору, є істотними джерелами порушення і забруднення всіх елементів біосфери. Тому оцінка і прогноз ступеня їх впливу на навколишнє середовище є досить актуальними і необхідними, оскільки дозволяють заздалегідь розробити ефективні природоохоронні заходи, щоб не завдати непоправної шкоди екології. Оскільки людство на сьогоднішній день не може обійтися без видобутку та переробки корисних копалин у великих обсягах, то завданням гірської екології є максимальне зниження впливу процесів їх видобування на довкілля, що має важливе значення для забезпечення безпеки життєдіяльності. Справа в тому, що при видобутку корисних копалин негативному впливу піддаються практично всі складові екосистеми: рельєф, атмосфера, поверхневі і підземні води, ґрунтово-рослинний покрив, тваринний світ. У багатьох випадках в результаті інтенсивних видобувних розробок і переробки гірських порід на місці колись незайманого природного ландшафту залишається техногенний рельєф. В сучасних видобувних мінеральні ресурси технологіях переважають первинні процеси руйнування, пов'язані з бурінням, підриванням, розколюванням, подрібненням, транспортуванням гірської маси, її переробкою, збагаченням. Ці процеси супроводжуються проявами гірського тиску, зрушенням гірських порід, гірськими ударами, раптовими викидами газу, пилу, ендогенними і екзогенними пожежами і т. д. Нерідко деякі з них набувають значний обсяг, особливо небезпечні для працюючих вибухи газу та пилу у вугільних шахтах.[1]