Що таке філософія

ТЕМА 1. ЩО ТАКЕ ФІЛОСОФІЯ?

1. У чому специфіка філософії та що вона вивчає?
2. Філософія – наука чи світогляд?
3. Для чого потрібна філософія?

Терміни: філософія, світогляд, метафізика, наука, релігія, синкретизм, антропоморфізм, монотеїзм, політеїзм.

1. У ЧОМУ СПЕЦИФІКА ФІЛОСОФІЇ ТА ЩО ВОНА ВИВЧАЄ?

Звичайно людина співвідносить слово «філософія» зі словом «культура», інтуїтивно ухопивши зв’язок цих явищ. Очевидно, що поняття «культура» є  більш широким, і крім філософії до сферу культури входять релігія, наука, мистецтво, міфологія, право, мораль, політика тощо. Культура виражається в різних продуктах матеріальної і духовної  діяльності людини, в системі норм і закладів, в духовних і матеріальних цінностях. В понятті «культура» фіксується відмінність життєдіяльності людини від існування тварини, культура – це штучне середовище людини, те, що відрізняє нас від тварин і дає підстави називати себе homo sapiens.

Людина сторцює культуру, сподіваючись на більш досконалий і комфортний спосіб життя, вона завжди є втіленням людських прагнень, переживань і досягнень, а також провалів і розчарувань. Створюючи нові культурні цінності і смисли, людина долає свою соціальну і природну обмеженість. З іншого боку, окрема особистість не може вирватись за межі тих культурних норм, які вже були створені попередніми поколіннями, навіть якщо не сприймає їх. Єдиний для людини спосіб подолання культурної передвизначеності – це створення нових смислів і цінностей, а це справа не одного дня – а століть, іноді тисячоліть.

Традиційно культуру поділяють на матеріальну і духовну. Цей розподіл є досить умовним, оскільки всі предмети матеріальної культури є втіленням ідей і знань, тобто, продуктом людської свідомості, а явища духовної культури завжди об’єктивуються в матеріальних предметах (витончений художній смак митця – у конкретному полотні, музичному творі, гарній скульптурі чи будівлі). Отже, зрозуміло, що матеріальна культура – вся сфера предметної діяльності людини (знаряддя і предмети праці, житло, одежа, предмети побуту, техніка тощо). Духовна культура – більш специфічна і важкосхоплювана, адже це сфера нашої свідомості, пізнання, виховання і просвітництва. Сюди відносяться: наука і мистецтво, релігія і міфологія, право і мораль, і, звичайно, філософія. Кожна з названих галузей має свій предмет, призначення, специфічний спосіб функціонування.

Яке ж місце філософії серед зазначених форм?

Взагалі фундамент культури складають:

• знання (сформульовані в поняттях і зафіксовані в мові)
• цінності (задовольняють потреби людей і визначають їх інтереси).               

Філософія уособлює, синтезує у собі одночасно і знання, і цінності, її часто називають квінтесенцією (сутністю) історичної епохи, квінтесенцією культури. Філософія, маючи справу із швидкоплинною реальністю,  намагається  cформувати загальнозначущі смисли, акумулювати, зберегти все корисне, напрацьоване людством, те, що довело свою ефективність, та в раціональній формі транслювати це наступним поколінням. У центрі філософії – завжди постають смисложиттєві (або екзистенційні) цінності. Філософія всі свої проблеми бере з життя, і при цьому вона намагається завжди подолати вже пізнане, визначене,  так би мовити «прагне заглянути за горизонти відомого».  

Отже, філософія покликана:

• задовольняти певні духовні запити людини в пізнанні сутності світу і себе самої;
• а також вивчається з метою орієнтації людини у природному та соціальному оточенні.

Ця дисципліна належить до гуманітарних наук, які у німецькій філософській традиції влучно і доречно називають «Schӧne Wissenschaften» – «красиві науки» або частіше «Geisteswissenschaft(en)» – науки про дух. Арістотель же (ще в 4 ст. до н.е.) писав: «Філософія найцінніша з наук, бо спрямована на пізнання істини – першопричин, сутнісного і вічного. Всі інші науки необхідні,… але кращої за неї немає жодної». Ще один його вислів «Найважче для людини пізнати саме те, найзагальніше, оскільки воно – якнайдалі від чуттєвих сприйнять. А найбільш гідні для пізнання першоначала і причини, адже через них і на їх основі пізнається все решта, а не вони через те, що їм підпорядковане». Взагалі, звернувшись до історії, можна знайти багато думок щодо непересічної значущості та важливості філософії в житті людини. Так, відомий французький філософ і математик Нового часу Рене Декарт говорив: «Філософія одна лише відрізняє нас від дикунів і варварів, і кожний народ тим більше цивілізований і освічений, чим краще в ньому філософують; і тому немає для держави більшого блага, ніж мати істинних філософів».