Філософська антропологія: феномен людини та її сутнісних сил

Семінар 6

Тема: Філософська антропологія:

феномен людини та її сутнісних сил

Мета: усвідомити значення сучасної філософської теорії людини для процесів гуманізації буття, творення нових дієвих форм практики та закономірностей формування «людини в людині».

Провідна ідея: розкрити рефлексивні чинники філософсько-антропологічної проблематики та їх значущість для усвідомлення шляхів формування людяності в людині.

Основні проблеми: людина як проблема філософії; значення філософської теорії людини для самопізнання та процесів гуманізації буття; «антропологічний поворот» у сучасному філософуванні; класичне і посткласичне філософування про людину; протиріччя між сутністю та існуванням людини як неусувна підстава проблемності буття сучасної людини.

Ключові поняття: антропологія, антивітальність, «аскет життя», дискурс, діалог, Дух, інстинкт, інтелект, людина, порив, персона, рефлексія, особистість.

Практичне значення: простежити напрями реактуалізації теми людини в сучасних проектах філософської антропології і у такий спосіб сформувати у студентів критичне осмислення проблемності визначення сутності людини.

Програма семінару:

І. Становлення та специфіка філософської антропології. «Антропологічний поворот» у сучасному філософуванні

Опрацювавши запропоноване першоджерело: Шелер М. Положення людини в космосі / Читанка з філософії: У 6 книгах. К.: Довіра, 1993. Кн. 6: Зарубіжна філософія ХХ століття. С. 146-152. Doi: https://shron1.chtyvo.org.ua/Scheler_Max/Polozhennia_liudyny_v_kosmosi_fr.pdf?PHPSESSID=7phdk39aahm2p4bhffh2oufda0

(текст додається),

дайте відповіді на такі питання:

1. Окресліть у світлі теорії М. Шелера провідні «кола ідей», що визначають класичне поняття «людина».

2. Здійсніть спробу окреслити «двозначність поняття людини та проблематичність її ідеї».

3. Спробуйте, услід за мислителем, обґрунтувати особливе метафізичне становище людини. У даному річищі проаналізуйте «надвітальність / антивітальність» як провідні конститутиви людини-«особистості».

4. Як Ви можете окреслити сферу свободи людини як духовної істоти? Обґрунтуйте ідею людини як «аскета життя».

5. У чому полягають завдання філософської антропології в світлі теорії М. Шелера?

ІІ. «Гуманістичний радакалізм» Е. Фрома. Перспективи людського розвитку: від «хворого суспільства» до фундаментальної «любові до життя»

Опрацювавши запропоноване першоджерело: Фром Е. Анатомія людської деструктивності / Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. К.: Знання, 2009. С. 270-279. Doi: http://pidruchniki.ws/1584072037663/filosofiya/filosofiya_-guberskiy_lv

(текст додається),

дайте відповіді на такі питання:

1. Охарактеризуйте провідні риси агресії, запропоновані теоретичними дослідженнями ХХ ст.: від інстинктивізму до біхевіоризму.

2. У чому, на Вашу думку, полягає небезпека «злоякісної» деструктивної агресії?

3. Окресліть спектр основних проблем, що виникають при спробі визначення людської сутності, за Е. Фромом.

4. Чи підтримуєте Ви позицію щодо фундаментальної ролі пристрастей (як «позитивних», так і «негативних») у житті і самовизначенні людини?

5. Чи виправдався прогноз Е. Фрома щодо «зниження порогу чутливості до жорстокості» у сучасному інформаційному суспільстві? Наведіть приклади на підтвердження (чи спростування) заяви та спробуйте вказати шляхи подолання гіпертехнократичних тенденцій, домінуючих у сьогоднішньому «суспільстві ризику».