Контрольная работа по "Философии"

1.Основной вопрос философии

2.Откуда пошли термины

3.Введение в историю философии

4.Когда возникла философии,области философии,терминология,филия,основной вопрос философии

Філософія – це найдавніша галузь знань. Вона виникла в середині першого тисячоліття до нашої ери. Можна сказати, що філософія – це сукупність ключових висновків із основного змісту культури певної епохи, її квінтесенція. В цьому її сенс і значення. Сама назва «філософія» походить від грецьких слів «philia» – любов і 6 «sophia» – мудрість, а отже означає «любов до мудрості». Це буквальне значення є начебто далеким від дійсного значення поняття «філософія». Однак це вірно лише частково. Мудрість і зараз залишається істотною складовою філософського мислення. Філософія є мудрість, але не окремої людини, а об’єднаного Розуму людства. Іншими словами, філософія є колективне мислення. Як це розуміти? По-перше, філософія є самим мисленням, а не пізнанням, відчуттям, віруванням, волевиявленням, дієвими вчинками. По-друге, філософія є не просто мисленням, а таким мисленням, що припускає спілкування людей, або спільне мислення людей. Філософія – колективне мислення, так само як наука – колективне пізнання, мистецтво – колективне відчуття, релігія – колективне вірування і т. ін. По-третє, вихідним і кінцевим пунктом філософствування є не знання, не благо, не краса, а думка, що має значення для багатьох людей, і насамперед, для самих філософів. Звичайно, колективно мислять і в науці, і в мистецтві, і в усіх інших сферах людської діяльності. Але це колективне мислення – лише підпорядкований момент науково-пізнавальної, етичної, художньої діяльності. Воно філософське лише в тому сенсі, в якому є внутрішньо вільним, не пов’язаним безпосередньо з виробленням знання, краси, матеріальних благ і т. ін. У філософії колективне мислення самодостатнє. Філософія як форма колективного мислення має безпосереднє відношення і до науки, і до мистецтва, і до матеріальної практики, і до індивідуального досвіду людини. Вона рефлексує з приводу всіх цих форм діяльності і займає положення фокусу або центру, в якому сходяться всі форми людської діяльності. Іншими словами, філософія – осередок, центр усіх людських шукань.

Філософія – вільне заняття, і в цій якості вона являє собою творчу силу. Становлення її – це завжди внутрішній акт, особистісний досвід, це шлях, який найчастіше є шляхом випробувань. Переживши якийсь момент свого життя із зовсім нових позицій, людина починає виражати життєвий досвід через філософські поняття, намагаючись осмислити його. Саме так 7 філософський тезаурус (словник) увесь час поповнюється. Найчастіше ці поняття пов’язані з такими феноменами, як життя, буття, субстанція, причина, воля та ін. Кожен намагається осмислити цей ряд та наповнити їх конкретним змістом свого особистісного досвіду. Цей акт філософування відбувається в постійно мінливому світі, і, що дивно, у кожного процес осмисленого ставлення до навколишнього світу реалізується по-різному. Спалах несподіваного осяяння або тимчасове осмислення дають матеріал для літературного твору, наукового аналізу, технічної знахідки у вигляді винаходу, просто матеріал для міркування. І, намагаючись описати їх, людина починає філософствувати, що дає їй змогу розкривати глибинний світ своїх уявлень.

Філософія дає відповідь на питання: «Для чого я живу? Чим я «сьогоднішній» відрізняюся від «вчорашнього»? Якщо математичне завдання вирішується багатьма поколіннями однаково правильно одним методом, то задачі філософські, які в принципі не надаються до розв’язання, кожне покоління вирішує по-своєму. Що таке любов, справедливість цікавить кожного мешканця планети свідомого віку, і, залежно від ідей, цінностей, особистісного досвіду, робиться спроба відповісти на ці питання. У цьому плані філософія є постійним діалогом із тими, хто вже ставив цю проблему, хто вирішив її. Це є діалог зі здоровим глуздом, діалог із самим собою. Зрештою це є діалог поколінь із тими, хто залишив для нас сьогоднішній стан справ. Цікавим є те, що якщо для конкретної науки немає двох різних думок (одна з них буде обов’язково хибною), то для філософії навіть два протилежних рішення мають право на існування.