Ставлення української молоді до релігійних цінностей

Носової Олени ІІ курс, І група

ПРОГРАМА СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Тема: ставлення української молоді до релігійних цінностей

Проблемна ситуація: В даний час роль релігії в житті українського суспільства значно зростає, чому сприяє кілька чинників.

По-перше, це припинення державної політики секуляризації і директивного впровадження атеїзму і перехід до співпраці з релігійними організаціями. Релігія відродилася там, де впала стара ідеологія комунізму, яка виступала її компенсатором і замінником. Міфологічна складова є невід`ємною частиною будь-якої суспільної свідомості, тому взагалі не може мати порожнин, отже, у будь-якому випадку крах старої ідеології веде до появи нової ідеології. А якщо нову ідеологію держава запропонувати не в змозі, то на зміну ідеології старої приходить ідеологія ще старіша, що і сталося в нашому випадку.

По-друге, це зростання впливу релігії на політику в усьому світі. Релігія використовується політиками як фактор впливу на ситуацію з найдавніших часів, але саме зараз певні політичні сили використовують даний фактор з найбільшою ефективністю - через розвиток засобів зв'язку та пропаганди [4].

Наприклад, український дослідник Кудояр О.М. видiляє такі напрямки впливу релiгiї на полiтику у сучаснiй Українi: по-перше, вплив релiгiї як певної iдеологiчної системи, яка активно втручається в полiтичне життя шляхом впливу на полiтичнi погляди вiруючих (таке втручання може мати рiзноманiтний полiтичний характер, усе залежить вiд позицiй, симпатiй чи антипатiй дiячiв церкви, вiд соцiально-полiтичної обстановки). Другий напрямок: полiтичнi дiячi самi використовують релiгiю, її органiзацiї у своїх власних цiлях, для того, щоб надати масовим соцiально-полiтичним рухам вiдповiдного характеру (тут можуть використовуватися рiзнi засоби як матерiальнi, так й iдеологiчнi). Третiй напрямок: через власні переконання вiруючi беруть участь у масових соцiальних рухах, звертаються до релiгiї як до iдеологiчного підґрунтя своїх iнтересiв [5].  

До того ж, зараз наше суспільство перебуває в стані глибокої трансформації суспільних відносин, в Україні зазнала суттєвих змін сама будова суспільства. Суперечності між системами інституційованих цінностей до і в ході трансформаційних процесів призвели до порушення принципу спадкоємності старших і підростаючих поколінь [3]. Особливо яскраво це помітно на прикладі залучення до релігійної соціальної інституції, коли в одній родині батьки можуть бути атеїстами, а діти – віруючими (і це доволі типова ситуація).

Релігія - важливий компонент духовного життя, який впливає на всі сфери суспільства і багато в чому визначає його моральний рівень і зміст суспільної свідомості в цілому.

Релігійна свідомість найдавніша поміж інших видів людської свідомості. Суспільства, як усвідомлення людьми їх певної спільності, виникали саме на підставі спільної релігії, тоді як всі інші об’єднання мали вже похідний, вторинний характер. Тому релігія є основою будь-якої соціальності, хоча, будучи найглибшою її основою, вона рідше за інші усвідомлюється в цьому розумінні [1].

Релігія постає як основа соціальності тому, що саме вона створює такі первинні засади суспільності, як солідарність, свобода, служіння. Релігія є не тільки першим та аморфним у своїй первинності підґрунтям суспільства – вона визначає характер цього суспільства, його обличчя та спрямованість, його культурні та моральні цінності [2].

Звісно ж, що питання, пов'язані з духовно-моральної сферою буття, актуальні для молодих людей, оскільки молодість - це період активного формування стійкої системи цінностей, становлення самосвідомості та соціокультурної ідентифікації. Особливого впливу релігійної моралі також зазнає саме молодь. І це відповідним чином (як із позитивними, так із негативними наслідками) позначається на її соціалізації, тобто на формуванні систем соціогенних параметрів (соціальних настанов і соціогенних потреб) молодих людей.