Соціальна нерівність в Україні

ЗМІСТ

Вступ        3

Розділ I. Історія розвитку теорій про соціальну нерівність        4

1.1 Ідеї соціальної нерівності в суспільній думці до заснування  соціології        6

1.2 Соціальна нерівність у підходах К.Маркса та М.Вебера        10

1.3 Функціоналістський підхід до розуміння соціальної нерівності        13

Розділ II Основні прояви соціальної нерівності        18

2.1. Етнічна та расова нерівність        18

2.2. Гендерна нерівність        23

Розділ III Соціальна нерівність в Україні        27

3.1 Особливості формування нерівності в Україні        27

3.2. Нерівність доступу до освіти в сучасному українському суспільстві        31

3.3 Інформаційна нерівність як основа диференціації сучасного суспільства        35

Висновок        38

Список використаної літератури        42

ВСТУП

Нерівність властива для всіх типів людського суспільства. Навіть у примітивних суспільствах, де відсутня майнова різниця, існує нерівність між різними індивідами, між чоловіками і жінками, між молодими і старими тощо. Ця нерівність обумовлюється фізіологічними і психологічними особливостями людей і визначається як природна.

Однак для соціуму головною є соціальна нерівність, пов’язана із соціальними відмінностями, соціальною диференціацією.

Соціальними називаються відмінності зумовлені соціальними факторами: укладом життя (міське або сільське населення), поділом праці (працівники розумової або фізичної праці), соціальними ролями (батько, лікар, політичний діяч) і т. д., що призводять до відмінностей у доступі до володіння власністю, влади, досягнення соціального статусу, престижу, освіти.

Різноманітні прояви нерівності призводять до суспільного розшарування, диференціації. Ті, хто перебувають у привілейованому становищі, намагаються зберегти свої переваги, а ті, хто займає нижче становище, хочуть змінити його на краще. Нерівність, таким чином, може призводити до суспільної напруги, масових суспільних зіткнень, революцій. Разом з тим, нерівність є стимулом для того, щоб працювати над собою, прагнути зайняти краще місце в суспільстві та  отримати доступ до більшої кількості матеріальних та інших благ. Нерівність, відтак, є потужним джерелом суспільної енергії, яка підживлює, стимулює позитивні суспільні процеси, але й може призвести до неконтрольованого соціального вибуху і катастрофи.

З давніх-давен багато мислителів намагалися з'ясувати: чи може існувати суспільство без соціальної нерівності. У всіх народів можна знайти легенди про час, коли всі люди були рівними і жили в достатку і злагоді. Однак жодне суспільство не змогло втілити на практиці ідеї рівності в суспільстві. Це зокрема, пояснюється тим, що соціальна нерівність не зумовлена якимось одним фактором, а є багатовимірною і виявляється у найрізноманітніших ланках суспільства та сферах суспільного життя. Соціальна нерівність включає всю гаму нерівностей: соціально-економічну, соціально-політичну, правову, нерівність у малих і великих соціальних групах і т.п. Вона є необхідною умовою організації суспільного життя.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розробки теоретико-методологічних основ дослідження проблеми нерівності в контексті соціального розшарування сучасного суспільства. Проблема соціальної нерівності особливо актуальна в наш час у зв’язку з необхідністю формування середнього класу в нашій державі.

На сьогодні велика кількість літератури з цієї теми нерозривно переплітається з роботами присвяченими проблемі нерівності у системі розподілу праці, в освіті, між соціальними статями (gender), в культурі, владі тощо і розробками теорій та методологій за допомогою яких досліджується проблема соціальної нерівності в різних країнах світу.