Основи біоетичних проблем болю, страждання, реабілітації та евтаназії
Автор: Яна Величко • Декабрь 6, 2022 • Реферат • 1,841 Слов (8 Страниц) • 534 Просмотры
Основи біоетичних проблем болю, страждання, реабілітації та евтаназії
Зміст
Вступ………………………………………………………………………………3
- Біоетика в психосоматичній медицині і медичній психології……………..4
- Сутність поняття евтаназії……………………………………………………6
- Проблеми болю, страждання, реабілітації та евтаназії…………………….8
Висновки………………………………………………………………………...10
Список використаних джерел……………………………………………….....11
Вступ
На сьогоднішній день медицина у всьому світі досягла значного прогресу настільки, що здатна впливати, з поміж іншого, на процеси вмирання людини. Проте першочергове завдання медичних працівників щодо збереження життя людини та підтримки її здоров’я втрачає свій сенс із появою допоміжних медичних технологій, котрі допомагають людині піти із життя, тим самим нівелюючи головні завдання лікаря. Проблема евтаназії, котра протягом останніх років зазнає значного поширення у європейських країнах, знаходить прихильників і в Україні. Проте дана проблематика потребує детального аналізу, оскільки можливість проведення евтаназії перебуває на межі морально дозволеного.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукової літератури, яка стосується даної тематики свідчить про значну кількість праць які стосуються питання евтаназії. Проте евтаназія з погляду біоетики не зазнала значного вивчення. Значний науковий вклад у вивчення даного питання належить таким науковцям як С. Бородін, І. Бойко, Б. Волков, Н. Герасимчук, А. Гусейнов, О.Ковальова, Т. Кондрашова, Ю. Конюшкіна, Н. Сафаргаліна-Корнілова, І.Силуянової, В. Тарасюк, П. Тіщенко, С. Тихонова, С. Четав та ін.
Метою роботи є аналіз основ біоетичних проблем болю, страждання, реабілітації та евтаназії.
Для досягнення основної мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:
- розглянути місце біоетики в психосоматичній медицині і медичній психології;
- з’ясувати сутність поняття «евтаназія»;
- дослідити проблеми болю, страждання, реабілітації та евтаназії.
Робота складається зі вступу 3 послідовних розділів, висновків та списку використаних джерел, який налічує 8 пунктів.
- Біоетика в психосоматичній медицині і медичній психології
Психосоматична медицина — це концептуальний підхід до здоров'я та хвороби, що розглядає психосоматичні стани як взаємодію психологічних, соціальних і біологічних факторів. Такий погляд принципово відрізняється від традиційної моделі хвороби як суто фізичної аномалії, спричиненої впливом фізико-хімічних і біологічних факторів [1, с. 102].
Етичні проблеми психосоматичної (біопсихосоціальної) медицини, яка розглядає єдність тілесного і душевного здорової та хворої людини у соціальному середовищі, мають безпосереднє відношення до предмету глобальної біоетики. Мета психосоматичного підходу в межах біоетичної моделі здоров'я полягає в тому, щоб знайти зв'язок між психологічними показниками, соціальними обставинами та соматичними процесами з метою використання результату в терапевтичних цілях. З позицій біоетики стратегія ведення біопсихосоціальної патології базується на досягненні балансу окремих складових ресурсної бази людини, причому частина «біо» відображає здоров'я тіла, «психо» — психічне благополуччя, «соціо» — адекватна ступінь соціальної активності. Відновленню біологічних, психологічних і соціальних ресурсів сприяють психотерапія, психогігієна, фармакотерапія, дієтотерапія, адекватні фізичні навантаження, активний спосіб життя тощо, позитивні світоглядні переконання [3, с. 82].
Практики медичних психологів і психотерапевтів, у тому числі з використанням засобів масової інформації і проведенням масової психотерапії. Нова етична проблема полягає у відповіді на запитання про те, чи може в принципі психологічна допомога досвідченого фахівця завдати шкоди? Якщо так, то чи можуть завдати шкоди ті психологічні рекомендації, які передані через засоби масової інформації або під час масового психотерапевтичного сеансу? У наукових публікаціях відсутні докази шкоди психотерапії, але є численні свідоцтва її користі. Проте немає оцінки правомірності ототожнення результатів психотерапії через засоби масової інформації і психотерапії в інших професійних умовах з результатами традиційної професійної психотерапії.
...