Становлення та розвиток психологічної служби

Тема 1. Становлення та розвиток психологічної служби

Вступ . З роками, з розвитком психологічних ідей, концепцій і теорій, велика кількість психологів працювала в різних галузях народного господарства, таких як медичні та медичні установи, виробництво, освіта, органи внутрішніх справ, аерокосмічна промисловість. Зміст і результати їхньої діяльності часто не потрапляють на газетні шпальти чи наукові публікації. Але ці психологи та їх робота часто є основним джерелом експериментальних досліджень і теоретичної роботи для вчених. Тому настав час окреслити (хоча б схематично) практичну діяльність психологічної служби в нашій країні.

У розвитку психологічної служби в Україні слід виділити шість основних етапів:

1 - Передорганізаційний етап (кінець 19 століття - початок 20 століття). Цей етап характеризується освоєнням методів практичної роботи психолога та розумінням необхідності його безперервної практичної роботи в установах, закладах та на підприємствах.

Методика практичної психосоціальної роботи була створена в результаті експериментальної роботи дослідників (Г. Мюнстерберг, В. М. Бехтерев, Дж. Дьюї, О. Ф. Лазурський та ін.), що займаються прикладними проблемами. Водночас інноваційна діяльність у різних сферах суспільного виробництва та суспільного життя потребує постійного психологічного супроводу.

Професійна підтримка психологічних інновацій на ранній стадії досягається шляхом створення товариств, профспілок і професійних асоціацій. До речі, у розвинутих країнах професійні асоціації психологів досі відіграють дуже важливу роль у впровадженні психологічних знань і методів у суспільну практику.

2 — Організація (1920-1930-ті рр.). Наприкінці 1920-х років державні установи почали створювати відповідні служби - лабораторії наукової організації продуктивної праці, ґрунтознавчі служби системи освіти, охорони здоров'я, транспорту, філій вищої системи, відомств і інститутів освіти, збройних сил. та пов'язані з ними лабораторії органів внутрішніх справ. Це створення підтверджено відповідними розпорядженнями та постановами уряду, оприлюдненням відповідних стандартів та штатними одиницями.

3 – адміністративна заборона, наявність окремих елементів (30-80-ті роки). Цей етап був зумовлений креативністю та всемогутністю радянської адміністративної системи, яка не передбачала іншого способу поводження з людьми, крім адміністративно-ідеологічного. У радянській системі особистість розглядалася як гвинтик в механізмі єдиної держави, звідси множинність думок, індивідуальних підходів тощо. Не тільки непотрібний, але й шкідливий.

У повоєнні роки, головним чином під впливом технічної революції та в умовах протистояння з «капіталістичним світом», все більшою мірою виникала необхідність враховувати «людський фактор» у роботі технічних систем, таких як атомна силові установки, літаки, озброєння всіх типів, системи наведення Чекайте. Через цю потребу відповідні лабораторії та відділи часто створюють в окремих «закритих» установах. Ергономіка, психологія праці, спорт, клінічна та юридична психологія поступово переживають ренесанс.

4 - Відродження, другий доорганізаційний етап (1985-1991). Цей етап пов'язаний з деградацією і руйнацією радянської адміністративно-політичної системи. Держава поступово втрачала контроль над суспільними процесами, відкривалися кордони, знову з'являвся плюралізм громадської думки. У цей час знову відроджується думка про те, що соціальні процеси потребують психологічної підтримки, про індивідуальний підхід до кожної особистості. Про врахування та використання закладеного людського потенціалу у виробництві та суспільному житті. Знову постає питання про необхідність створення психологічної служби. Є програми та законодавчі акти, які починають створювати психологічні служби в нових історичних умовах.