Соціально-психологічний клімат в організації
Автор: Анна Колесник • Июнь 26, 2022 • Контрольная работа • 2,176 Слов (9 Страниц) • 234 Просмотры
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЗАПОРІЗЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
КАФЕДРА ПІДПРИЄМНИЦТВА, ТОРГІВЛІ ТА БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Контрольна робота з дисципліни:
Психологія управління та конфліктологія
На тему:
«Соціально-психологічний клімат в організації»
Виконала: студентка 5 курсу групи БАД-311м
Колесник Анна
Перевірила: д.е.н., проф.
Пожуєва Тетяна Олександрівна
Запоріжжя,
2022.
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………….…………………….…....3
1. Вагомість соціально-психологічного клімату.……………………………...3
2. Визначення поняття соціально-психологічного клімату.………………….4
3. Як формується та що впливає на соціально-психологічний клімат .……..5
4. Керівництво, як шлях до формування успішного трудового колективу…7
5. Типи «клімату» керівництва………………………………………………..11
Висновок…………………………….………………………………..………...13
Список використаних джерел ……………..……………………………...…..13
Вступ.
Соціально-психологічний клімат в організації має дуже великий вплив на працездатність, настрій та здоров’я працівників. Забезпечити певний клімат можуть як і самі працівники так і їх керівництво, але до кожної людини треба вміти заходити певний підхід. Саме забезпечення правильного соціально-психологічного клімату, настрою та атмосфери у колективі може принести свої плоди у виконанні роботи та досягненні певних цілей організації.
1. Вагомість соціально-психологічного клімату.
Успішне підприємство чи організація це не лише висока конкурентоспроможність або прибуток або якісна продукція чи послуги, але і здоровий клімат у колективі, адже без нього не буде жодних досягнень.
На сьогоднішній день існує багато методів забезпечення позитивного соціально-психологічного клімату колективу, і насамперед це дуже складний процес який потребує правильних підходів з боку управління, адже в першу чергу потрібно зберегти людський капітал, який є стратегічно важливим елементом та який сприяє ефективності праці, виконанню обов’язків, підвищенню конкурентоспроможності підприємства і т.д.
Економіка нашої країни в останні роки дуже не стабільна, через це з’являється потреба у праці, ступені залучення працівників, через що підвищується ступінь психологічного навантаження. Саме через такі причини, виникає питання формування сприятливого клімату серед працівників, для забезпечення психологічного комфорту та продуктивності праці.
Кожне підприємство має свій колектив, в якому може панувати певна атмосфера, тому при прийнятті нових працівників дуже ретельно ставляться до психологічної включеності людини та можливості працювати у колективі. Адже там де є стабільність у виробництві, є і сприятливий соціально-психологічний клімат, гарний настрій, та добре здоров’я є і певні результати праці та виробництва, ніж там де панують нерозв’язані конфлікти та нестабільність у відносинах.
Тому дуже важливо сформувати здоровий колектив, який буде сприяти роботі та в принципі фізичному та моральному стану працівників, головне знайти підхід до своїх підлеглих чи керівників, задля успішної кооперації.
2. Визначення поняття соціально-психологічного клімату.
На сьогоднішній день відсутнє єдине поняття тому неможливо чітко та повністю назвати що ж собою являє соціально-психологічний клімат.
У таблиці 1.1. наведений морфологічний аналіз поняття «психологічного клімату».
[pic 1]
Дуже важко виділити один єдиний показник що буде пояснювати значення цього терміну, тому що сьогодні є дуже багато науковців що працюють у різних сферах науки та не можуть зійтись на одній певній думці.
«Так, наприклад, у низці словників з психології, соціології та юридичної психології розглядають сутність соціально-психологічного клімату з точки зору «якісного боку міжособових відносин, яка виявляється у вигляді сукупності психологічних умов, сприяючих або перешкоджаючих продуктивній спільній діяльності й усесторонньому розвитку особи в групі». Відповідно до думки А. Петровського та А. Ярошевського [2, с. 420], найважливішими ознаками сприятливого соціально-психологічного клімату: довіра і висока вимогливість членів групи один до одного; доброзичлива і ділова критика; вільне вираження власної думки при обговоренні питань, які стосуються всього колективу; відсутність тиску керівників на підлеглих і визнання за ними права приймати значимі для групи рішення; достатня інформованість членів колективу про його завдання та стан справ при їхньому виконанні; задоволеність приналежністю до колективу; високий ступінь емоційної замученості та взаємодопомоги в ситуаціях, які викликають стан фрустраці в когось із членів колективу; прийняття на себе відповідальності за стан справ у групі кожним з її членів.»
...