Арт терапія з людьми похилого віку

Арт терапія з людьми похилого віку

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

1.Загальні закономірності арт терапевтичної роботи…………………………..4

2.Особливості арт терапевтичної діяльності з особами літнього віку…….…..7

3. Специфіка арт терапевтичної роботи з особами поважного віку……….…10

Висновки…………………………………………………………………...…….13

Список використаних джерел…………………………………….…………….14

Вступ

Актуальність теми. Про цілющі можливості різних видів мистецтва відомо з давніх давен. До нашого часу дійшли висловлювання античних філософів: Аристотеля, Платона, Піфагора, Сократа про вплив мистецтва на організм людини та різні прояви людської діяльності. В Іудеї, Індії, Давній Греції, Китаї здійснювалися спроби вивчення кольору та його застосування в діагностиці хвороб, а також зміни психологічного стану засобами піснеспівів та молитов. Отже, дослідження в галузі впливу мистецтва на людину має багатовікову історію, і в наш час вони проводяться як вітчизняними, так і зарубіжними педагогами, психологами, соціологами.

Проблема старіння населення відноситься до однієї з актуальних глобальних викликів майбутнього, що обумовлюють суттєві зміни у суспільстві, створюючи як нові можливості, так і нові проблеми, ризики. Двома основними факторами, що обумовлюють зростання кількості людей похилого віку, є зростання тривалості життя та зменшення народжуваності.

За прогнозами аналітиків ООН, світова спільнота до 2050 року радикально змінить своє обличчя, зокрема тому, що вперше за історію цивілізації відсоток людей, старших 60 років, зросте удвічі – з 10 до 21 відсотка, а питома вага дітей скоротиться на третину – з 30 до 21 відсотка. У ситуації загострення такої соціальної проблеми, як демографічний спад, коли, виникає проблема забезпечення їхнього соціального захисту, створення умов для їхнього стабільного життя і нормального функціонування. Старіюча людина, з огляду на погіршення своїх адаптаційних можливостей, має проблеми з пристосуванням до такого нового етапу життя, яким є старість.

В цих умовах актуальності набуває питання пошуку ефективних методів роботи з особами літнього віку. Одним з таких методів є арт терапевтичне заняття.

1.Загальні закономірності арт терапевтичної роботи

Термін «арт-терапія» вперше був вжитий А. Хіллом 1938 року під час опису занять образотворчим мистецтвом з туберкульозними хворими в санаторіях. Поспіль цей термін розпочав застосовуватися щодо всіх видів терапевтичних занять мистецтвом. В якості особливого виду професійної діяльності арт-терапія розпочала розвиватися у Великобританії після Другої Світової війни в тісному зв’язку з психотерапією [1, с. 16].

Терапія усвідомленим саморозкриттям у творчості вийшла з психоаналізу З. Фрейда, аналітичної психології К. Юнга, з психодрами Я. Морено і з динамічної теорії терапевтичної допомоги графічним самовираженням американського педагога М. Наумбург [6]. Відтак з точки зору психодинамічного підходу вважається, що в ході арт-терапії відбувається вияв неусвідомлених психічних процесів. Погляди З. Фрейда та К. Юнга стали підґрунтям розвитку методів аналізу та інтерпретації художнього матеріалу в арттерапії. Маргарет Наумбург вважає, що в ході арт-терапії відбувається символічне вираження особистості, що виникає в підсвідомості первинних думок і переживань (бажання, страхи, конфлікти, сновидіння, фантазії і спогади дитинства).

На думку сучасного російського дослідника А. Копитіна, арттерапія є міждисциплінарною сферою знання, котра поєднує різні дисципліни – психологію, медицину, педагогіку, культурологію та інші. Її основою виступає художня практика, оскільки в ході арт-терапевтичних занять клієнти залучаються до образотворчої діяльності [8].

Отож, арт-терапевтичні техніки, на думку дослідників, дають можливість безболісного доступу до глибинного психологічного матеріалу, стимулюють опрацювання позасвідомих переживань, забезпечуючи додаткову захищеність, знижуючи при цьому опір нового досвіду. Спектр проблем, за вирішення яких можуть бути використані техніки арт-терапії, доволі широкий: внутрішньо- та міжособистісні конфлікти, кризові стани, зокрема екзистенційні та вікові кризи, травми, втрати, невротичні та психосоматичні розлади, в консультуванні і терапії дітей і підлітків.