Особливості інформаційного забезпечення регіональних бібліотек України

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ І. ХАРАКТЕРИСТИКА БІБЛІОТЕЧНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ………4

1.1. Загальна характеристика бібліотечної системи України……………..………4

1.2. Основні функції бібліотеки…………………………………………….………..7

1.3. Шляхи вдосконалення роботи бібліотек щодо інформатизації суспільства..8

РОЗДІЛ ІІ. СИСТЕМА НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК УКРАЇНИ…………..…….….10

2.1. Національні бібліотеки України……………………………………………....10

2.2. Галузеві бібліотеки України……………………………………………………11

2.3. Республіканські та обласні універсальні наукові бібліотеки……………….14

РОЗДІЛ ІІІ. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ БІБЛІОТЕКИ………………….....18

3.1. Інформаційний простір бібліотеки: нові технології - нові можливості……....18

3.2. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології в розвитку інформаційного потенціалу бібліотек…………………………………………………………………..27

3.3. Особливості інформаційного забезпечення регіональних бібліотек України………………………………………………………………………………...32

ВИСНОВОК…………………………………….……………………………………..36

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………….…………………………….37

ВСТУП

В умовах глобалізації і прискорення інформатизації українського суспільства відбулися суттєві зміни всієї вітчизняної інформаційної сфери в напрямі становлення якісно нового рівня інформаційної культури й інформаційно-знаннєвого середовища соціуму. Такі зміни зумовлені розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, інтенсифікацією інформаційних обмінів, зростанням масивів інформації, хоча і не завжди належним чином організованих. За наявності відповідної організації інформаційних масивів сучасні ІКТ, з одного боку, дають можливість широкого доступу всім категоріям населення до інформаційних ресурсів, у тому числі й до інформації про діяльність органів державної влади.

Відповідно до прояву цієї тенденції відбувається переосмислення значення бібліотечних установ у системі сучасної інформаційної діяльності в період інформатизації українського суспільства. Сьогодні сфера їх діяльності розширюється завдяки реалізації ролі не лише традиційних книгозбірень, а й активних суб'єктів інформаційного процесу, важливих посередників між всезростаючими обсягами продукованої суспільством різноманітної інформації, глобальними інформаційними ресурсами і користувачами. У зв’язку з цим постає коло нових наукових завдань, пов'язаних із дослідженнями ролі бібліотек у системі сучасних соціальних інформаційних комунікацій, підвищенням ефективності їх зусиль в бібліотечному інформаційно-аналітичному забезпеченні органів державної влади.

З огляду на специфіку співпраці бібліотек регіонів України з місцевими органами державної влади та місцевого самоврядування, а також останніх між собою в монографічному дослідженні проаналізовано особливості розвитку їхнього інформаційно-аналітичного забезпечення цими регіональними інформаційними установами.

Процес інформатизації суспільства активно проходить в усьому світі і викликає постійну необхідність значного підвищення інформаційної культури людей.

РОЗДІЛ І. ХАРАКТЕРИСТИКА БІБЛІОТЕЧНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

1.1. Загальна характеристика бібліотечної системи України

Бібліотечна справа - складова частина інформаційної, виховної, культурно-освітньої діяльності, що включає комплекс державних, громадських, наукових та практичних заходів, які забезпечують організацію діяльності бібліотек, їх науково-дослідну і методичну роботу, а також підготовку бібліотечних фахівців.

Бібліотека — соціальна інституція, що народилася тоді, коли виникла потреба збирати, зберігати й організовувати суспільне користування книгами. Протягом кількох тисячоліть бібліотеки виконували, крім сутнісних, або іманентних, різні соціальні прикладні функції: культурно-просвітню, освітню, ідеологічну тощо. Глобальні радикальні зміни в сфері інформаційно-комунікаційних технологій неминуче впливають на суспільство в цілому й окремі сфери його діяльності — науку, культуру, освіту, виробництво. Тому бібліотека як соціальна структура не може не відчувати на собі цей вплив і залишатися незмінною. Зміни у формах і засобах подання та поширення знань раніше за всіх відчули наукові бібліотеки, оскільки ці зміни торкнулися, насамперед, сфери їх діяльності.