Анотація "Der Abendstern"

Загальний аналіз твору.

Цей твір Роберта Шумана пройнятий романтизмом і глибокими почуттями. У цій музиці композитор передає не просто емоції, а справжнє зізнання в коханні. Він описує свої почуття до жінки, порівнюючи її світло з місячним сяйвом. Вона здається такою далекою, майже недосяжною, але він захоплений її красою та ніжним світлом, яке ніби завжди поруч із ним. Де б він не був ̶ світло завжди з ним, він носить у серці її тепло та любов. Не тільки слова, а й сама музика передає всю ніжність, чуттєвість і глибину його переживань. У кожному звуці відчувається любов, сум, мрії і надія. Саме тому його твори залишаються близькими людям і сьогодні, бо вони йдуть від самого серця.

Відомості про твір.

Жанр цього твору ̶ хорова мініатюра. Це невеликий за обсягом вокальний твір, написаний для хору. Її основна особливість ̶ стислість форми, ліричність змісту та глибока емоційність. У такому жанрі композитори прагнуть передати сильні почуття або настрій за допомогою простих, але виразних засобів.

Ця хорова мініатюра має ніжний, ліричний і мрійливий характер. Він передає внутрішній діалог людини з природою, з власними почуттями та мріями. У вірші виражене глибоке захоплення зіркою, яка хоч і далеко на небі, але викликає теплі, щирі почуття.

Музично-теоретичний аналіз.

Твір має куплетну форму, де куплет виражений у формі періоду квадратної будови, що складається з двох речень. Пісня розпочинається із-затакту. Переважаюча фактура ̶ акордова.

Основна тональність мініатюри «As-dur». Твір модулює в середині до паралельної тональності «f-moll» та тональності домінанти ̶ «Es-dur». Останній куплет стверджує основну тональність – «As-dur».

Розмір мініатюри становить 4/4 і залишається незмінним від початку до самого кінця. Така стабільність створює відчуття спокою та врівноваженості, що особливо властиво ліричним, повільним творам. За допомогою цього розміру композитор може краще передати ліричну лінію та провести її через увесь твір.

Основні ритмічні одиниці: чвертові, половинні, половинні з крапкою. Присутні чвертові паузи: третя доля четвертого, восьмого, дванадцятого, двадцятого тактів; четверта доля останнього такту.

Протягом усього твору зберігається темп «adagio» (від італ. – повільно, протяжно), завдяки чому підтримується характер спокою та одухотвореності. Лише після завершення кожної музичної думки автор ставить ремарки «ritenuto» (затримка). Тричі зустрічаються фермати (від італ. – зупинка, затримка). Усі фермати в творі – «знімаємі». Перші дві ферматі розміщені в кінці першого куплету – перша на половинній тривалості, друга на чвертовій паузі, у 8-му такті.

Третя фермата стоїть наприкінці твору, у 24-му такті, над останньою чвертовою паузою.

В цьому творі застосовується такий штрих, як «legato» (від італ. – зв’язно, плавно переходячи від однієї ноти до іншої).

Динаміка твору м’яка й плавна в першому куплеті. У другому динаміка стає яскравішою ̶ з’являється forte (від італ. – голосно, сильно), що додає виразності, емоційного підйому та драматизму. Увесь твір витримується в межах від pianissimo (від італ. – дуже тихо) на прикінці третього куплету, до fortissimo (від італ. – дуже голосно) у головній кульмінації всього твору (середина твору ̶ такти 13-14).

У межах такого невеликого обсягу це досить непросто реалізувати. Реприза починається не з piano (від італ. – тихо, слабо), як у першому куплеті, а з pianissimo. Звукові хвилі: crescendo (від італ. – поступове посилення звучання), diminuendo (від італ. – поступове ослаблення).

Вокально-хоровий аналіз.

Ця хорова мініатюра створена для чотириголосного мішаного хору a caрpella (без супроводу).

Інтонаційні труднощі наявні в усіх партіях. Щоб досягти чистоти інтонації, важливо під час вивчення кілька разів програвати або проспівувати складні