Анотація на хоровий твір Семена Степановича Гулака-Артемовського «Там, за тихим за Дунаєм»

Університет

Кафедра

Анотація

на хоровий твір

Семена Степановича  Гулака-Артемовського

 «Там, за тихим за Дунаєм»

Виконав:

Тут Ваше ім’я.

Місто, 2020

ПЛАН АНЛІЗУ ХОРОВОЇ ПАРТИТУРИ:

І. Загальний аналіз.

ІІ. Музично-теоретичний аналіз.

ІІІ. Вокально-хоровий аналіз.

IV. Виконавський аналіз

І. Загальний аналіз.

Зміст та основна ідея твору. Опера «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського є зразком першої національної опери України. Фінальний  номер «Там за тихим, за Дунаєм» - є емоційно-піднесеним підсумком, не лише ІІІ дії, але й усієї опери “Запорожець  за Дунаєм”. У опері композитор змалював українців, які мешкають на турецькому березі Дунаю і мріють про повернення на Україну. Нелегко їм живеться на чужині, під владою турецького султана. У сюжетній лінії розповідається про закоханих Оксану та козака Андрія, які мріють повернутись додому. Паралельно композитор змальовує подружжя запорожця Івана Карася та його дружини Одарки, які сваряться через життєві дрібниці. Завдяки запорожцю Івану Карасю Султан вирішує добровільно відпустити українців на Батьківщину, побоюючись спалаху всенародного повстання. Тому основна ідея твору «Там за тихим, за Дунаєм» - це всенародна радість, любові до Батьківщини та прагненні повернутись до рідного краю,  яке звучить у сольних партіях головних героїв Оксани, Карася, Одарки, Андрія та хору, адже скоро всі можуть повернутись додому в Україну.

Відомості про автора тексту твору і композитора. Хоровий твір «Там, за тихим за Дунаєм» – фінал опери «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського у 1862 році. Опера «Запорожець за Дунаєм» вважається найпопулярнішою п’єсою українського музичного театру та й театру загалом. Автором музики та тексту вокальних номерів та прози є С.  Гулак­Артемовський. Літературну  редакцію  деяких  віршів  зробив “приятель  Семена  Степановича  літератор В. Сікевич”. [pic 1]

Семен Степанович Гулак-Артемовський народився в містечку Городище на Київщині (тепер Черкаська область) в сім'ї священника. Закінчив Київське повітове духовне училище (1824-1830), Київську духовну семінарію (1835-1838). Співав у хорі київського вікарія у Софійському соборі та Михайлівському Золотоверхому монастирі.

У 1838 році Гулака-Артемовського забрав до Петербурга видатний російський композитор М.І.Глінка, який керував його навчанням. З 1839 року продовжував освіту в Італії, співав у флорентійській опері (1841—1842). Після цого співав на оперних сценах Петербурга (1842-1864) і Москви (1864-1865). Автор дивертисменту "Українське весілля", музики до водевіля "Ніч напередодні Іванового дня".

Своєю оперою "Запорожець за Дунаєм" (вперше поставлена 1863 р.) заклав основи українського класичного оперного мистецтва. Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема "Стоїть явір над водою" (присвячена Т. Шевченку, з яким автор дружив з 1838), "Спать мені не хочеться" тощо.

В Україні Гулак-Артемовський побував у 1843 році з метою добору співаків та у 1850 році, коли гастролював з італійською оперною трупою. Захоплювався народною медициною, статистикою, уклав «Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії» (1854).

Помер 17 квітня 1873 року в Москві, похований на Ваганьківському кладовищі. 

Дані про твір та місце твору в творчості композитора. «Там, за тихим за Дунаєм» – фінал опери «Запорожець за Дунаєм», який написаний з великою майстерністю і чудовим знанням вокалу, це лейттема втілення образу любові до батьківщини, туги за рідним краєм. Важливим надбанням  національної  української музичної  культури  є  лірико­комічна опера  “Запорожець  за Дунаєм” Семена  Гулака-Артемовського,  яка впродовж  півтора  століття витримувала  різні  випробування,  музичні  та літературні редакції, які здійснювались з метою її “покращення”.  Однак,  опера  “склала”  складні випробування  і  входить  у  золотий  фонд української класичної музики, незважаючи на те що була створена ще до заснування національної композиторської школи. Відчувши перші  успіхи  у композиції, Гулак­Артемовський мріє про створення української опери, в якій було б відображено прагнення українського народу до волі,  його  хоробрість,  благородство, любов  до батьківщини.  “Як  свідчать  сучасники,  сюжет опери  був  підказаний  Гулаку­Артемовському істориком,  професором М. Костомаровим” .