Порівняння та паралелі: роман М. Булгакова- «Майстер та Маргарита» та п’єсa Б. Шоу- «Пігмаліон»

Порівняння та паралелі: роман М. Булгакова- «Майстер та Маргарита» та п’єсa Б. Шоу- «Пігмаліон».

П’єса “Пігмаліон” – це шедевр світової літератури, в основі якого – міф про Пігмаліона. Головні герої цієї п’єси – це професор англійської фонетики Генрі Хіггінс та знавець індійських діалектів полковник Пікерінг. Вони дуже різні за характером і зовнішністю. Професор Хіггінс – це чоловік років п’ятдесяти, з сивим волоссям і зі зморшками на обличчі, невеликого зросту. А полковник Пікерінг – років шістдесяти, низького зросту, товстий, обличчя немов пожоване від старості.

Роман «Майстер та Маргарита»- за формою – роман у романі (Булгаков пише роман про майстра; майстер пише роман про Пілата; Левій Матвій пише про Ієшуа). Головні герої тут : Майстер -  москвич, за професією колишній історик, людина високоосвічена, що знає кілька іноземних мов. Вигравши в лотерею велику суму грошей, він зміг присвятити весь свій час написанню роману про Понтія Пилата та історії останніх днів життя Ієшуа Га-Ноцрі. Однак перша ж спроба опублікувати роман, викликала хвилю критики з боку професійних літераторів. Через нескінченне цькування Майстер поступово з'їхав з глузду і в один з моментів відчаю спалив свій роман; Маргарита -  вважають, що цей образ натхнений образом Маргарити (Ґретхен) у трагедії Ґете «Фауст», але характер Маргарити Булгакова і за життя, і в постаті відьми зовсім не відповідає сумирній вдачі героїні Ґете. Найбільш вірогідним прототипом, як видно з тексту роману, слід вважати французьку королеву Маргариту Валюа (1553—1615), відому своєю невгамовністю й зухвалістю в коханні та рішучістю вчинків, яку називали також «Перлиною Франції» і «Королевою Марго». На користь цього прообразу свідчить те, що серед гостей балу сатани Маргарити Валюа немає — вона сама є хазяйкою балу.

Хотілось би окремо провести паралель між Майстром та полковником Пікерінгом. Це дві високоосвічені людини, що знають багато іноземних мов. Якщо порівнювати цих двох героїв до того, як Майстер втратив глузд, можна помітити що обидва герої вміють правильно себе поводити, в них гарні манери, мова, вони вміють гарно зарекомендувати себе та контролювати свої емоції. Наприклад, Пікерінг завжди намагався заспокоїти професора Хіггінса, коли той вчив манерам квіткарку Елізу.

Щодо порівняння жіночих образів в цих творах, то ми бачимо, що головні героїні ( Маргарита та Еліза) - повні протилежності одна одної. Якщо Маргарита - самовпевнена, гарна, гаряча, палка, з гарними манерами,  то Еліза: закомплексована, неосвічена, не вміє себе поводити на людях, у високому суспільстві, але то на початку твору. Якщо брати до порівняння образ  Елізи в кінці п’єси, коли її навчили всьому, вони з Маргаритою схожі в манерах, вмінні поводити і «нести» себе на людях.