Давньогрецький театр

Зміст

Вступ        3

Розділ 1 Давньогрецька трагедія, її походження, особливості та структура        4

1.1.        Свята Діонісії як зародки перших трагедій        4

1.2.        Особливості й структура давньогрецької трагедії        4

Розділ 2 Есхіл – батько давньогрецького театру        5

2.1.        Есхіл        5

2.2.        «Перси»        6

Розділ 3 Розвиток жанру у творчості Софокла        7

3.1        Внесок Софокла у розвиток жанру        7

3.2        «Антігона»        7

Розділ 4 Творчість Еврипіда. Остаточне формування жанру трагедії        8

4.1        Остаточне формування трагедії у творчості Еврипіда        8

4.2.        «Медея»        9

Розділ 5 Давньогрецька комедія, її походження, особливості, етапи розвитку        10

5.1        Походження комедії        10

5.2        Особливості давньогрецької комедії        11

5.3        Етапи розвитку давньогрецької комедії        11

Розділ 6 Розвиток жанру комедії у творчості Аристофана та Менандра        12

6.1.        Особливості комедій Аристофана        12

6.2.        «Хмари»        12

6.3.        Розвиток жанру комедії у творчості Менандра        13

6.4.        «Третейський суд»        14

Розділ 7 Значення давньогрецького театру для подальшого розвитку театрального мистецтва        15

7.1.        Історичне значення давньогрецького театру        15

Висновки        16

Список використаної літератури        17

[pic 1]

Вступ

У період культурної першості Афін (V—IV ст. до н.е.) центральне місце в літературі займали драматичні жанри.

Афінський театр V століття до нашої ери був і трагічним, і комічними. Обидва ці жанри походили з одного джерела – свят на честь бога Діоніса. Але з часом народно-фольклорні постанови переродилися у справжнє мистецтво драматичної дії. У творчості трьох великих трагіків Есхіла, Софокла та Еврипіда  жанр трагедії поступово набував нових рис, надаючи ширших можливостей для розвитку дії і роблячи крок вперед до змалювання індивідуалізованого образу людини, так само, як жанр комедії розвивав свою проблематику у творчості Аристофана в класичному періоді й творчості Менандра в олександрійському періоді.

Давньогрецький театр створював основу для подальшого розвитку не лише наступної римської літератури, а й для всіх інших літератур світу. Аналізуючи твори грецьких драматургів, сучасні автори мають змогу відкрити для себе невичерпне джерело знань, що не втрачає своєї актуальності й у наш час.

Розділ 1
Давньогрецька трагедія, її походження,
особливості та структура

1. Свята Діонісії як зародки перших трагедій

Трагедія - це драматичний твір, в якому показано головного героя в таких обставинах, що ведуть його до загибелі або до катастрофи.

Трагедія виникла в давній Греції і пройшла довгий шлях розвитку, змінюючись при цьому в ряді своїх структурних рис. Давньогрецька трагедія бере свій початок з народних святкових обрядів на честь бога вина Діоніса.

Свята Діонісії проходили з процесіями, на яких виступали хори, що співали пісні і гімни (дифірамби), оплакуючи смерть Діоніса, і в діях відображали його життя та страждання. В жертву Діонісові приносили козла (в перекладі з грецької козел - tragos). Саме пісні і обряди на честь Діоніса стали зародком театральної дії, яка здобула назву трагедії [4].

Отже, зародки трагедії містяться у народно-фольклорних святкуваннях Діонісій.

1. Особливості й структура давньогрецької трагедії

Трагедія мала завданням глибоко зворушити глядача не лише стражданнями головного героя, але й величчю його людської душі. У ній зображувалися проблемні питання, які вирішувалися за допомогою міфологічної драматичної дії.