Stella oft sees the very face of woe... та особливості його відтворення у перекладі

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................5 РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ ТА ЗМІСТ ЦИКЛУ СОНЕТІВ «АСТРОФІЛ І СТЕЛЛА» Ф. СІДНІ .....................................................................9 РОЗДІЛ 2. ЖАНРОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ СОНЕТА ТА ЗМІНИ ЙОГО СТИЛЬОВОЇ ДОМІНАНТИ. НАУКОВІ УЯВЛЕННЯ ПРО СТВОРЕННЯ СОНЕТІВ В ПЕРІОД ЄЛИЗАВЕТИНСЬКОЇ ЕПОХИ..................................14 РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ ОБРАЗУ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ У СОНЕТІ «STELLA OFT SEES THE VERY FACE OF WOE...» ПРИ ВЕРШОВАНОМУ ПЕРЕКЛАДІ ..................................23 ВИСНОВКИ..............................................................................33 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ....................35

4

ВСТУП

Дана курсова робота присвячена проблемі специфіки перекладу поетичного твору та відтворення у ньому оригінального образу ліричного героя, а саме у сонеті No45 (Stella oft sees the very face of woe...) із циклу «Астрофіл і Стелла»(Astrophel and Stella, 1581-1583) Ф. Сідні (Philip Sidney). Досліджуваний сонет цього циклу, оригінальність я кого полягала в об'єднанні цих поетичних мініатюр загальним задумом в епопею, справжню «трагікомедію любові» з її сподіваннями і стихіями, ревнощами і розчаруваннями, боротьбою чесноти і пристрасті, вказує нам на те, наскільки важливим є той вплив визнання та нагородження за любов та відданість на внутрішнє становище та духовну складову ліричного героя. бо муки і випробування вказали йому шлях до моральної досконалості. Однак любов відкрила справжню красу і відтепер буде служити підтримкою в жалі і давати сили для нових подвигів, у тому числі на цивільному терені. Фінал циклу сумний і в той же час оптимістичний, бо муки, страждання та випробування вказали йому шлях до моральної досконалості. До того, якщо не брати до уваги сонетів Шекспіра, цикл «Астрофіл і Стелла» Ф. Сідні розглядають як найпрекрасніший цикл сонетів Єлизаветинської епохи (1558-1603).

У сонеті No45 описані смуток, біль і жаль - почуття, викликані нерозділеним коханням, зображена пристрасть і печаль, боротьба і остаточна відмова від любові в ім'я «високої мети». Цей сонет, дотепний і повний пристрасті, як інші сонети поета, тому він став видатним явищем Єлизаветинської поезії.

«Астрофіл і Стелла» - перший в Англії закінчений, поетичний цикл, що склався з 108 сонетів і 11 пісень. Сідні був новатором в поезії і в теорії літератури. При тому, що усталена форма сонета була улюбленою і надзвичайно поширеною в Європі в XVI столітті. Віддаючи належне й іншим формам поезії - елегія, балада, одам, героїчного і сатиричного вірша, після Сідні англійські поети почали віддавати свою перевагу написанню

5

сонетів всім іншим. Під його впливом форма сонета набула надзвичайної популярності в Англії і протягом 20 наступних років одних лише сонетних циклів з’явилося там більше двох десятків. Серед них можна відзначити цикли «Делія» (1592) Семюела Деніела (1562–1619) та «Ідея» (1594) Майкла Дрейтона (1563–1631), які, однак, не виходили за рамки петраркізму, що поступово перетворювався в застиглу форму, і поступалися циклу Сідні. До того, Е. Спенсер та Д. Девіс залишили сотні мініатюрних шедеврів, ув'язнених в незмінних 14 рядках.

Нерідко і небезпідставно говорять про те, що Сідні завершив процес створення сонетною, а ширше - поетичної форми в Англії. Під його пером сонетна форма звільнилася від наслідування і перестала бути лише умовністю. Критики відзначили новаторський характер сонетів. Сідней ввів трохаін ритму і жіночу риму. З 286 поем 143 відрізняються різним розміром, 109 містять нові ритми і розміри в англійській поезії. Сонети в збірнику передають емоційний стан поета. [10, С.10]

Головне завдання поезії Філіп Сідні бачив в її позитивному впливі на людей. Він вважав за необхідне для поета «творити» ідеальний персонаж, але щоб читач повірив у його ідеальність, треба провести його по важкому шляху вдосконалення. У той же час не меншу увагу Сідні приділяє