Феодальні держави Західної Європи.Основні естапи розвитку(ранньофеодальна,станово-представницька,абсолютна монархії)
Автор: Евгения Сылка • Сентябрь 18, 2018 • Реферат • 6,125 Слов (25 Страниц) • 1,260 Просмотры
Міністерство освіти і науки України
Національний юридичний університет
імені Ярослава Мудрого
Кафедра Історії держави і права України та зарубіжних країн
Феодальні держави Західної Європи.Основні естапи розвитку(ранньофеодальна,станово-представницька,абсолютна монархії)
Реферат
Виконала студентка
1 курсу 5 групи
факультету господарського права
Силка Є.О
Харків
2016
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………… 3
Розділ 1.Ранньофеодальна монархія……………………………… 5
Розділ 2.Станово-представницька монархія……………………… 12
Розділ 3.Абсолютна монархія……………………………………... 19
ВИСНОВКИ………………………………………………………… 26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………... 28
Вступ
Падіння Західної Римської імперії,останньої у світі рабовласницької держави, знаменувала собою кінець епохи Стародавнього світу і початок нового періоду-Середньовіччя. Рабовласницьку державу замінив новий суспільно-політичний лад-феодалізм. Слово «феодалізм» походить від латинського feodum – маєток (у країнах Західної Європи в середні віки цим словом позначали земельне володіння, подаровані сюзереном своєму васалові в спадкове користування з умовою несення їм феодальної служби).
За сучасною історіографією виділяють такі ознаки феодального ладу:
- політична роздробленість;
- ієрархічна система влади;
- монополія феодалів на землю, що полягала в принципі "немає землі без сеньйора";
- наявність васально-сеньйоріальної системи;
- особиста залежність селянина від землевласника;
- наявність ренти (натуральна, відбіркова і грошова);
- панування натурального господарства, при якому продукти праці використовувалися для задоволення власних потреб виробника.
Феодалізм як суспільно-економічна формація виник у два способи:
- перший - як результат розкладу родоплемінного устрою(країни Європи)
- другий - внаслідок розкладу й ліквідації рабовласницької суспільно-економічної формації.(країни Азії та Африки)
Прийнято вважати, що класичним варіантом є західноєвропейський феодалізм, що формувався в результаті взаємодії двох процесів - розпаду античного суспільства і розкладання первісно-общинного ладу в оточуючих Римську імперію племен (германців, кельтів, словян та ін.)
Отже,доцільним буде розглянути феодальний суспільно-політичний лад саме на прикладі країн Західної Європи.
Період феодалізму в країнах Європи охоплює значний проміжок часу - з V до середини XVII ст.,тобто від падіння Західної Римської імперії до англійської буржуазної революції.
- Період ранньофеодальної монархії;
- Період станово-представницької монархії;
- Період абсолютної монархії.
Кожному з цих періодів були властиві свої характерні риси,свої особливості.
Ранньофеодальна монархія
1.Ранньофеодальна монархія - це період виникнення і становлення феодальної держави і суспільства. Вона охоплює повністю всю історію держави Франків(VI-IX ст.),а також перший період в історії феодальної Англії,Франції,Німеччини,який тривав з IX-XIIIстоліття.
Першому етапу притаманні такі ознаки:
- перехід від первіснообщинного ладу (або рабовласницького суспільства) до феодальних відносин: майнове розшарування суспільства;
- феодалізація землі й створення системи сюзеренітету-васалітету;
- закабалення й покріпачення вільного населення;
- перехід від військової демократії до монархічної форми правління, де король має досить значну владу;
- становлення апарату державного управління: палацово-вотчинна система; міністеріали; невизначеність та перетинання компетенції посадовців.
Держава Франків. Виникнення ранньофеодальної держави у франків йшло порівняно швидко, протягом життя одного покоління, і пов' язано воно з ім'ям одного з військових вождів — Хлодвига (486—511 рр.) із роду Меровінгів. Тому перший із двох основних періодів у розвитку франкської держави одержав назву Меровингський (VI—VII ст.), а другий — Каролінгський (VIII — перша пол. IX ст.).
Уже у Франкській державі досить рано з'являються чітко відокремлені одна від одної такі соціальні групи, як військова знать, вільні франки-общинники і напіввільні лити при збереженні певної кількості рабів.
...