Празька весна 1968 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

КАФЕДРА ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

КУРСОВА РОБОТА
на тему:

«Празька весна 1968 року»

Студентки  IV курсу 42 групи
Напрямку підготовки:Історія.6020302*
Спеціальність: «Історія»
Борисюк Тетяни Петрівни

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент

Міщук Галина Анатоліївна
Національна шкала______________
Кількість  балів:______
Оцінка ECTS: ____

Члени комісії
_________  _____________________
  (підпис)                        (прізвище та ініціали)
_________  _____________________
  (підпис)                        (прізвище та ініціали)
_________  _____________________
  (підпис)                        (прізвище та ініціали)

Житомир 2016

ПЛАН                        

ВСТУП        3

РОЗДІЛ І        6

СТАНОВЛЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ У ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА СПРОБИ ЙОГО РЕФОРМУВАННЯ        6

1.1. Соціально-політична ситуація в Чехословаччині після Другої Світової війни. Становлення комуністичного режиму        6

1.2. Концепція «демократичного соціалізму» О. Дубчека        9

1.3 «Програма дій» Чехословацьких реформаторів        14

РОЗДІЛ II        17

ОКУПАЦІЯ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ ВІЙСЬКАМИ

КРАЇН ОВД        17

2.1. Військова інтервенція в Чехословаччину        17

2.2. Переговори лідерів «Празької весни» у Москві та підписання документів про вихід з кризової ситуації        21

2.3. Повернення Чехословаччини до старого курсу – «нормалізація»        23

2.4. Наслідки збройної окупації Чехословаччини        26

ВИСНОВКИ        29

Список використаних джерел та літератури:        32

ВСТУП                                

Актуальність теми дослідження. Події 1968 року не залишили байдужим спостерігачем жодну країну на території Європи. Оскільки, по великому рахунку, мова йшла про долю країн, розташованих в самому центрі Європи і, які належали до одного з двох конкуруючих на той час блоків – Організації Варшавського договору (ОВД). Саме ці країни гостро відчули на собі потреби змін, які, як відомо, згодом були розцінені як такі, що суперечать соціалістичним принципам. Оцінки цих подій ніколи не були однозначними, в певні історичні моменти вони були оцінені або позитивно, або негативно, тому поле для об’єктивного наукового пошуку є відкритим. І зараз дана проблема цікавить дослідників, оскільки багато проблемних питань залишилося поза увагою.

 У середині 1960-х в Чехословаччині виник рух за проведення економічних і соціальних реформ та за дотримання свободи слова. У січні 1968 року Олександр Дубчек був одностайно обраний першим секретарем комуністичної партії Чехословаччини і в квітні запропонував радикальну програму реформ. Однак Радянський Союз не бажав самостійного розвитку Чехословаччини адже існувала загроза її виходу з соціалістичного табору, чого не можна було допустити за будь – яку ціну. Тож не заперечувались навіть збройні засоби. Чи Не нагадує це все що із сьогоднішніх подій навколо України? Ці ж (як і щодо сьогоднішньої Росії до України): методи політичного і дипломатичного тиску; форми дестабілізуючої діяльності спеціальних служб Росії; підходи та проекти інформаційно-пропагандистської роботи; цілеспрямовані провокації та диверсії з однією і тією ж метою — не допустити демократичного розвитку країн, утримати у своєму тоталітарному таборі!