Рев’ю на фільм «І корабель пливе»

Романів Володимир

ТІ-1-1

        Рев’ю на фільм «І корабель пливе»

Починаючи  дивитись фільм не розраховуєш на те , що фільм буде нести у собі якийсь глибокий сенс. Якщо не назати звичайному глядачу , що це артхаус , то висновки щодо нього , на мою думку , будуть різними , але небагато з тих , хто дивився ,  скаже що зрозуміли те , що хотів вкласти автор у цей фільм . Така ж сама думка залишилась й у мене після перегляду : моментами цікаво , а моментами дещо дивна і незрозуміла кінострічка , усе це стоїть на основі простого сюжету , до того ж з повільним плином часу , що характерно для більш старих фільмів .

Але це тільки перші враження , і після неочікуваної кінцівки залишається відчуття , що тобі щось не показали . І це не даремне відчуття , оскільки за дивними  , веселими , цікавими , абсурдними деталями  , та й взагалі за основним сюжетом лежать посилання на інші фільми Фелліні , на якісь прийоми та думки , які він вже виражав , або намагається показати по-новому . З таких деталей автор створює свою картину , не кожному зрозумілу , оскільки , щоб зрозуміти її цілком , треба «бути в курсі подій» минулих фільмів , історичної сторони , і дещо розуміти стиль режиссера ( в тому числі і прийому , які він частіше використовує ) . Тому не треба одразу думати , що автор насміхається з глядачів , думаючи , що вони не помітять , що носоріг явно несправжній ( насправді посилання на епізод з « Амаркорду»)

Не читаючи рецензій на цей фільм , важко зробити якийсь висновок самому ті зрозуміти смисл усього , що доносить автор глядачу , та навіть це не дасть гарантію , що ти дійсно зрозумієш , оскільки ти будуєш на чужій основі .

Усе ж таки спробувати підсумувати те, що вдалося зрозуміти :

• Через образи оперних співаків , які співають під час атаки на корабель , нібито вірячи , що «високе» врятує ситуацію , Фелліні виражає думку , що священна віра в мистецтво , яке ніби може здолати будь-які бар’єри , є згубною ( Можливо , можна і зробити такий висновок , що реальність треба сприймати об’єктивно , а не на хмарах емоцій)
• Режисер демонструє «кінець» тогочасного світу і культури , демонструючи це в образі нашого лайнера «Gloria N» ( Початок Першої світової війни )
• Але усе ж таки  хотілося ще б сказати про те , що через характерні для автора художні засоби ( явне розкриття умовності) , посилання на свої ж фільми , використання комічних моментів , які дають змогу побачити іншу сторону , яка не на поверхні , складають цікаву картину , яку нібу розгадуєш , як певний квест , намагаючись зрозуміти , яку думку хотів донести автор . Думаю , що треба сприймати картину не тільки в плані пошуку якогось сенсу , а й з думкою у голові , що кінорежисер завжди в пошуках себе , навіть якщо він вже досяг успіху , і показує картину в характерній для нього манері , так само як і кожен шукає , як виразити себе в житті  .

Рев’ю на фільм «Степфордські дружини»

Для початку  хочеться сказати про те , що фільм 1975 року має більш цікавий сюжет і доносить основну суть фільму більш чітко , ніж фільм 2004 року , оскільки в останньому вже відчувається вплив 21-ого століття , змінений сюжет з щасливим кінцем , як в казочці , що тільки дещо погіршує фільм .