Документальний фільм «Возращение»

Кирпиченко Валерій. Іс-12

        Документальний фільм «Возращение», незважаючи на цікаву тему,  страждає від поганого застосування візуального оповідання, через, що його важко дивитись. Наприклад,на початку фільму досить довго йдуть сцени  в лабораторії університету Лейкхеда, але оскільки немає контексту, а закадровий голос не коментує, що відбувається на екрані, для непідготованого глядача, дивитися на це немає сенсу, оскільки він не може цього зрозуміти. Постійний рух камери, за допомогою котрого, напевно створюється ілюзія динамічного розвитку лише дезорієнтує. З незрозумілої причини фільм поділений на частини, які слабко пов'язані між собою. Зображення та закадровий текст досить не послідовні та часто не мають  прямого відношення один до одного. Музика використана в фільмі не потребує авторських відрахувань, тому використовуються в безліч інтернет-відео.

        Фільм складає враження, що в нього вклали досить багато зусиль, але те, як вони використані засмучує. Наприклад, в ньому з’являється Віктор Ющенко, але лише на дві хвилини, щоб повідомити, наприклад, (скоріш за все це недолік монтажу, адже коли він каже «греко-католицька церква» відбувається монтажна склейка) що якщо скласти чотири українські автокефалії: київського, московського патріархату та греко-католицької церкви, українська православна община найбільша в світі (що неправда) . Запрошені часто не мають відношення ні до теми фільму ні до оповідання, як то «Владыка  Павел», депутат Антон Геращенко або український емігрант Михайло Герец. В цілому значну частину хронометражу не стосується повернення Ярослава Мудрого, оповідання часто відхиляється та розповідає, , наприклад, про сім'ю Вронскьх або про становище емігрантів та їх церкву.