Вступ до перекладознавства

Вступ до перекладознавства

І лекція

План

1. Визначення поняття переклад
2. Різні типи перекладу
3. Різні види перекладу
4. Теоретизування – теорії – теоретичні парадигми
5. Навіщо вивчати теорію перекладу?
6. Періодизація теоретизувань – теорій – парадигм:
7. Короткий огляд перекладознавчих підходів 4го періоду.

Визначення слова «переклад». Різні підходи

Ю. Найда: «Визначення поняття переклад така ж численні, як і вчені, що бралися досліджувати проблему перекладу». 

Nida and Taber (1969: 12) who postulate:

Translation consists in reproducing in the receptor language the closest natural equivalent of the source language message, first in terms of meaning and secondly in terms of style. «Переклад являє собою передачу цільовою мовою найближчого еквіваленту відправного висловлювання – по-перше, на рівні значення, по-друге, на стильовому рівні».

Або визначення, подане французьким дослідником Дюбуа (1974):

«Переклад – це передача іншою мовою (мовою перекладу) того, що було висловлено мовою оригіналу, при збереженні семантичної та стилістичної еквівалентності»

Translation is the expression in another language (or the target language) of what has been expressed in another, source language, preserving semantic and stylistic equivalences.

З другого боку, розуміння понятті перекладу значною мірою залежить від теоретичного підходу до нього. Прибічники функціональної теорії визначають переклад як:

«Створення функціонального цільового тексту, який зберігає відносини з текстом оригінали, і ці відносини регулюються заданою функцією цільового тексту».

Translation is the production of a functional target text maintaining a relationship with a given source text that is specified according to the intended or demanded function of the target text.

Отже, якщо в перших двох прикладах акцент ставився на еквівалентності, рівнозначності оригінального тексту і перекладу, то в останньому прикладі він зміщується на функцію перекладу.

Які різні ТИПИ перекладу існують:

Роман Якобсон “On linguistic aspects of translation” (1959) (Про лінгвістичні аспекти перекладу)

У нарисі про лінгвістичні аспекти перекладу Р.Й. Якобсон запропонував виділяти три типи перекладу:

інтралінгвістичний, («внутрішньомовний», переклад означав для Якобсона «інтерпретацію вербальних знаків засобами інших знаків тієї самої мови» - синоніми, перефразування, пояснення тощо)

інтерлінгвістичний (має місце, якщо певний текст перекладають з однієї мови іншою, тобто в такому випадку, коли наявною є «інтерпретація вербальних знаків засобами знаків певної іншої мови» (власне переклад у звичному для спеціалістів значенні))

інтерсеміотичний. («інтерпретація вербальних знаків засобами невербальних знаків», тобто коли «перекладають» роман у фільм, казку в балет).

Відповідно до СПОСОБУ перекладу виділяють такі ВИДИ:

Терміни translation and interpretingшироко застосовуються в америкнському перекладознавстві. В Європейських студіях здебільшого ці два терміни об’єднані загальним translation (oral and written)

Теоретизування – теорії – теоретичні парадигми

Теоретизування з приводу перекладу існували завжди, відколи люди почали перекладати з однієї мови іншою. Це пояснюється тим, що перекладач постійно вирішує складні теоретичні питання щодо того, яким чином перекласти ту чи іншу лексичну або лексико-семантичну одиницю.

Наприклад: Як перекласти слово TORY (з англійської мови, яке у відправному тексті (the sourse text) стоїть на позначення консервативної партії в Британії? Тут перекладач стикається одразу з чотирма варіантами перекладу, з яких йому потрібно обрати один: