Фізико-географічна характеристика Мавританії

МІНІСТЕРСВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН І ДИПЛОМАТІЇ

Індивідуальна робота

З курсу «Фізична географія країн світу»

На тему: «Фізико-географічна характеристика Мавританії»

ВИКОНАВ: студент історичного факультету групи 6.2917-2

Васько Денис Олександрович

ПЕРЕВІРИВ : к.і.п, доц.

                                                                                             Омельченко А.В.

м.Запоріжжя, 2017рік

Зміст

1. Загальне географічне положення……………………………..……………..3
2. Рельєф…………………………………………………………………………..4
3. Гідросфера регіону…………………………………………………………….5
4. Клімат…………………………………………………………………………..6
5. Флора та фауна………………………………………………………………...7
6. Природні ресурси та земельні ресурси(типи ґрунтів)……………………..8
7. Національні парки і заповідники……………………………………………..9
8. Електронні ресурси…………………………………………………………..10

Загальне географічне положення

Держава розташована в північно-західній частині Західної Африки, розташоване у пустелі Сахара і напівпустельній зоні Сахеля. Омивається на заході водами Атлантичного океану. Межує на північному заході з Західною Сахарою, на північному сході з Алжиром, на сході і південному сході з Малі і на південному заході з Сенегалом. Площа - 1030 тис. Кв. км, чисельність населення - 3,3 млн. чоловік (за оцінкою на липень 2007 року). Столиця - Нуакшот з населенням приблизно 880 тис. Чоловік (за оцінкою на 2006 рік). В адміністративному відношенні територія Мавританії розділена на 12 районів і 1 столичний округ.

Рельеф

Рельєф країни досить одноманітний: в більшості своїй це піщані і кам'янисті пустелі, що утворюють західну частину Сахари. Тільки на крайньому південному заході, де межа країни проходить по долині річки Сенегал, розташовуються пустельні савани (сахельского зона). У самій же долині з її родючими грунтами зустрічається природна рослинність. Клімат Мавританії тропічний пустельний. для всієї території країни характерні сухість повітря, величезний дефіцит вологи і виключно велика випаровуваність. Лише в районі прибережної смуги шириною 2-3 кілометри клімат м'якше: тут відчувається вплив океану. Середньорічна кількість опадів на більшій частині території становить менше 100 міліметрів, а в центральних частинах - навіть нижче 50 міліметрів. У багатьох пустельних районах дощів не буває протягом кількох років поспіль.

Гідросфера регіону

Постійних водотоків немає, крім транзитної річки Сенегал на південному кордоні країни. Водопостачання здійснюється за рахунок підземних вод. Організація з освоєння басейну річки Сенегал була створена в 1972 році Сенегалом, Мавританією і Малі - ОМВС на базі Організації прибережних держав річки Сенегал (1968 -1972 роки), що змінила, в свою чергу, міждержавний комітет (1963 - 1968 роки). З метою забезпечення оптимальних і рівноправних умов експлуатації водних ресурсів, Конвенція про статус річки Сенегал від 11 березня 1972 року і інші програмні документи ОМВС закріпили за річкою і її основними притоками міжнародний статус. Відповідно до цього статусом будь-який проект, який може змінити характер режиму води, умови навігації, сільськогосподарського та промислового використання води, фауну або флору повинен бути здійснений виключно за згодою країн-учасниць. Проведення науково-технічних і практичних експертиз покладено на постійну комісію з водних ресурсів, засновану при ОМВС. Головним підсумком діяльності Організації до 1989 року стало завершення будівництва двох гребель: діам (серпень 1986 року) і Мананталі (березень 1988 року). Завдяки введенню в експлуатацію двох гребель з'явилася можливість штучного зрошення 125 тисяч гектар на території Мавританії. Як наслідок, сільське господарство отримало значного розвитку, призупинено переселення сільських жителів в міста через посуху, яка тривала з невеликими перервами з 1970-х років; деяке підвищення рівня води дозволило зробити судноплавним круглий рік ділянка ріки від міста Сен-Луї до міста бакелітов.