Особливості ідентифікації об'єктів енергетики, як об'єктів пiдвищеноi небезпеки, з урахуванням iмплементацii директиви севезо III

Шифр: ОПН

ОСОБЛИВОСТІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОБ’ЄКТІВ ЕНЕРГЕТИКИ,

ЯК ОБ’ЄКТІВ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ, З УРАХУВАННЯМ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ

ДИРЕКТИВИ СЕВЕЗО III

2017

ЗМІСТ

ВСТУП        3

1.ОБ’ЄКТИ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ        5

2. АНАЛІЗ АЛГОРИТМУ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОБ’ЄКТІВ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ        7

2.1. Порядок ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки в Україні        9

2.2. Директива 2012/18/ЄС Європейського Парламенту та Ради про контроль значних аварій, пов’язаних з небезпечними речовинами        15

2.2.1. Розробка алгоритму ідентифікації об’єктів  на території України згідно з Директивою 2012/18/ЄС Європейського парламенту і ради про контроль великих аварій, пов'язаних з небезпечними речовинами (Севезо 3)        21

3. ОЦІНКА МОЖЛИВИХ ЗМІН В КІЛЬКОСТІ ОПН  НА ТЕРИТОРІЇ СХІДНОЇ УКРАЇНИ ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ ДИРЕКТИВИ СЕВЕЗО III        24

3.1.  Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки на території східної України        24

ВИСНОВКИ        31

ЛІТЕРАТУРА        32

ВСТУП

В Україні налічується 24,4 тисячі потенційно небезпечних об'єктів, із яких 6,5 тисячі відносяться до об'єктів підвищеної небезпеки. Більшість з останніх відносяться до об’єктів енергетики або мають опосередковане відношення [1-5] (рис. 1-3).

[pic 1]

Рис. 1. Об’єкт підвищеної небезпеки (електростанція)

[pic 2]

Рис. 2. Об’єкт підвищеної небезпеки (нафтобаза)

[pic 3]

Рис. 3. Об’єкт підвищеної небезпеки (АЗС)

Найбільша кількість об’єктів підвищеної небезпеки знаходяться на території східної України, а саме в таких областях як Харківська, Дніпропетровська та Запорізька.

1.ОБ’ЄКТИ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ 

Згідно Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» об’єктом підвищеної небезпеки є об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії. 

Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки проводиться відповідно до постанови КМУ «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки» від 11 липня 2002 р. № 956 [2] 

Під час проведення ідентифікації за відповідними методиками проводяться розрахунки сумарної маси небезпечних речовин, що використовуються, транспортуються, або виробляються на підприємстві.

Якщо сумарна маса небезпечних речовин дорівнює, або перевищує встановлений норматив, таке підприємство визнається Потенційно небезпечним об’єктом відповідного класу. За результатами розрахунків складається повідомлення про результати ідентифікації за формою ОПН-1 і надсилається у двотижневий термін відповідним територіальним органам Держгірпромнагляду, ДСНС, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради.

Ідентифікація передбачає аналіз структури об'єктів господарської діяльності та характер їх функціонування для встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення НС, а також визначення рівнів можливих НС.

У процесі ідентифікації розглядаються і ураховуються внутрішні і зовнішні чинники небезпеки. Внутрішні чинники небезпеки характеризують небезпечність будов, споруд, обладнання, технологічних процесів об'єкта господарської діяльності та речовин, що виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на його території. Зовнішні чинники небезпеки безпосередньо не пов'язані з функціонуванням об'єкта господарської діяльності, але можуть ініціювати виникнення НС на ньому та негативно впливати на її розвиток (природні явища та аварії на об'єктах, які розташовані поблизу).