Локаційний трикутник Лаунхардта

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Вадима Гетьмана»

Кафедра: “Регіоналістики і туризму”

Реферат
З дисципліни: «Регіональна економіка»

на тему:

«Локаційний трикутник Лаунхардта»

Виконав: студент
3 групи, 2 курсу
Алоян Давид Манвелович
Спеціальність 6503

Викладач: Кончин Вадим Ігорович

Київ 2017

План:

- Вступ.

- Основні ідеї Ланхардта в науці.

- “Проблема трьох точок”.

- Модель локаційного трикутника.

- Висновок.

- Список використаної літератури.

Вступ

Перехід до ринкової економіки істотно відбивається на характері розміщення виробництва. Такий перехід, з одного боку, вимагає врахування накопиченого в радянській економіці досвіду розміщення виробництва, до того ж як позитивного, так і негативного. З іншого боку, переорієнтація господарства в ринковому напрямку, включення в світовий економічний простір в значній мірі сприяють зміні пріоритетів.

Вступ України на шлях розвитку ринкових відносин вніс зміну в сформовані найважливіші методологічні основи економіко-географічної науки - в закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил.

Важливу роль в розміщенні виробництва завжди грає націленість на зростання продуктивності і ефективності. Умовою їх досягнення вважається забезпечення найбільш доцільного використання природних, економічних та інших умов окремих районів.

У сучасному глобальному світі конкурентоспроможність окремої компанії залежить не стільки від неї самої, скільки від того середовища, в якому вона функціонує. З цієї причини багато країн активно використовують різні інструменти економічної політики пов'язані з географічною концентрацією економічних агентів і територіальним поділом праці (технопарки, особливі економічні зони, інноваційні міста, кластери).

У цьому контексті доцільно познайомиться з теоретичними дослідженнями, присвяченими питанням простору в економіці, а саме з Локаційним трикутником Лаунхардта.

Основні ідеї Ланхардта в науці

Вільгельм Лаунхардт (1832-1918) народився в Ганновері, вчився, викладав і був ректором місцевої політехнічної академії, а після приєднання королівства Ганновер до королівства Пруссія, був членом прусської палати лордів.

У 1885 р вийшла його книга "Математичні принципи економіки". На думку багатьох істориків економічної думки, це був перший підручник, відповідний своїй назві. З тих пір Лаунхардт вважається засновником математичної економіки.

Вільгельм Лаунхардт - один з небагатьох сучасників Тюнена, якому вдалося оцінити роботу останнього і представити його модель за допомогою графіків Bid-rent функцій.

Однак основний інтерес Лаунхардта лежав в області ціноутворення на залізничні перевезення і розміщення фабрик. Він одним з перших запропонував, щоб ціноутворення на залізницях формувалося на основі граничних витрат. Максимізація добробуту споживачів буде досягнута в разі, якщо додатковий дохід від зростання залізничних тарифів дорівнює додаткових витрат від перевезень, а значить постійні витрати залізниць повинні фінансуватися з податкових надходжень. А приватна конкуренція не забезпечує максимальну ефективність в частині найнижчих середніх витрат на одиницю при обсязі випуску, який перевищує сукупний ринковий попит. Якщо залізниці будуть залишатися в приватних руках, то конкуренція буде зменшуватися, і плата за залізничні перевезення буде не в змозі максимізувати економічний добробут. Що призводить до того, що залізниці повинні надаватися субсидія і регулюватися державою або належати йому. Лаунхардт є першим хто визнавав, що послуги комунального господарства вимагають державних субсидій, якщо максимізувати добробуту споживачів.