Сутність понять «бізнес» і «підприємництво», різні теорії підприємництва

1

1. Сутність понять «бізнес» і «підприємництво», різні теорії підприємництва.

Головним діючим суб’єктом за умов ринкової економіки стає підприємець – людина, зайнята

творчо-продуктивними видами діяльності, яка працює на перехресті багатьох взаємозалежних сфер

впливу – техніки, технології, організації, управління, економіки, фінансів, права, психології.

Це досить колоритна фігура суспільного розвитку, ставлення до якої ніколи не було

однозначним. В античні часи і в період феодального устрою діяльність купця, крамаря, підприємця

характеризувалася як „негідна”, „мерзенна”. Одночасно економічна етика ХІІ сторіччя відкрила для

себе користь підприємницької діяльності у досягненні добра, а в зв’язку з цим дала оцінку отриманого

прибутку не тільки як форми реалізації особистого інтересу підприємця, але і як того мотиву, що не

суперечить моралі. Пізніше, в період капіталізму, основним рушієм якого у все більшій мірі стає

підприємець, його діяльність характеризувалася як процес „творчого руйнування” сталих економічних

форм устрою, що зумовлювало негативну оцінку його творчості. Тільки набагато пізніше, на рубежі

ХІХ і ХХ століть економісти визнали вирішальне значення творчого підприємництва для економічного

зростання. До трьох класичних факторів виробництва – праця, земля, капітал – додається четвертий –

організація, або згодом – підприємницька здатність.

Підприємництво – явище досить широке і багатовимірне. Тому в теорії підприємництво

розглядається як різноаспектне явище:

 економічна категорія, що виражає відносини між суб’єктами господарської діяльності,

спрямованої на досягнення такої комбінації економічних ресурсів, яка здатна забезпечити їм

комерційний успіх – максимізувати дохід, підірвати монополію конкурентів та створити свою власну

монополію;

 тип господарської поведінки, що ґрунтується на самостійності та незалежності суб’єктів

стосовно вибору: що, скільки, як, для кого (для чого) виробляти; на повній відповідальності за прийняті

рішення та їхні наслідки і спрямуванні діяльності на досягнення комерційного успіху;

 господарське мистецтво – постійна економічна, організаторська та управлінська творчість з

метою пошуку способів адаптації (якщо ситуацію не можна змінити) і прагнення до змін, які можуть

у перспективі забезпечити комерційний успіх;

 метод економічного мислення, властивий людям, здатним до підприємництва, який

характеризується оригінальністю ідей та підходів до вирішення господарських проблем.

Будь-яка людська діяльність є суб’єктивною, оскільки вона здійснюється суб’єктом

(людиною). Чинне законодавство України певною мірою обмежує можливість займатися

підприємницькою діяльністю деяким категоріям громадян: військовослужбовці, службові особи органів

прокуратури, державної безпеки, МВС, суду, державного арбітражу, державного нотаріату,

представникам органів державної влади та управління, громадянам, що мають судимість за економічні

злочини.

Метою підприємницької діяльності є максимізація доходу в результаті спрямування зусиль

підприємця на певний об’єкт. Об’єкт підприємництва – сукупність певних видів економічної

діяльності, в межах якої шляхом комбінації ресурсів підприємець домагається максимізації доходу.

Суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути: приватні особи, група юридичних або

фізичних осіб, держава.

Види підприємницької діяльності:

 виробнича;

 фінансова;

 торговельна;