Державне регулювання олігополістичного ринку

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………..2

Розділ 1. Поняття олігополії…………………………………………………………6

1.1 Теоретичне підґрунтя існування олігополістичних ринків……………………6

1.2 Взаємодія фірм на ринку в умовах олігополії: моделі рівноваги та ціноутвореня………………………………………………………………………...10

Розділ 2. Державне регулювання олігополістичного ринку…........……………..20

2.1 Теорія ігор, цінова конкуренція і війни……………………………………….20

2.2 Особливості функціонування олігополістичних ринків України…………....28

Висновки.....................................................................................................................37

Список використаних джерел……………………………………………………...39

Додатки ……………………………………………………………………………..41

Вступ

Актуальність даного питання: У теорії ринкових структур, поряд із монополістичною конкуренцією вагоме місце посідає олігополія. Важливість аналізу олігополії пояснюється тим, що в реальній дійсності переважна більшість ринків знаходиться між двома полюсами ідеальних ринкових структур досконалою конкуренцією та чистою монополією. Тобто, в сучасному світі, більшість ринків є олігополістими (переважно, з м’якою (розмитою) олігополією, тобто, основну частку продукції виробляють 6-8 фірм) [11, с.285].  

Для оцінки ринкової структури галузі, економісти використовують показник ступеня концентрації. В Україні для аналізу стану конкурентного середовища використовують показники коефіцієнтної концентрації, що відображають сукупну ринкову частку у відсотках відповідної кількості найбільших учасників ринку. В Україні значною є питома вага ринків із структурними ознаками індивідуального (39,8%) та колективного (15,3%) домінування. З огляду на них, можна стверджувати, що олігополія є поширеною ринковою структурою в Україні.

Найвагомішою причиною її існування є наявність ефекту масштабу, що обумовлює зниження довгострокових середніх витрат виробництва. В умовах олігополії мінімально ефективний розмір підприємства має бути досить значним, адже за певного обсягу споживчого попиту достатня ефективність галузі може бути досягнута лише малою кількістю великих підприємств. [11, c.322]    

Для того, щоб краще розуміти структури економіки України та загалом ринкову структуру сучасного світу, важливо розглянути теорії та зауважити, які особливості функціонування олігополістичної ринкової структури.    

Як відомо, вичерпної теорії олігополії немає, що більшою мірою пояснюється різноманітністю проявів у реальному житті даної ринкової структури, що, в свою чергу, зумовлено еволюційними процесами в поведінці як окремих продавців, так і різних їх угруповань. Тобто, важливо проаналізувати кожну модель та її аналоги, щоб мати можливість для загального розуміння даної ринкової ситуації.  Не менш важливими для розгляду є цінова конкуренція олігополістів, а відтак і картелі, цінові змови та ігри. Адже, кожна із вищесказаних ситуацій має свої особливості та є дуже ризикованими. Відтак, вступаючи в змову, взаємодія олігополістів швидше нагадує «дилему ув’язненого», а в результаті цінової війни, ціна зрівнюється із граничними витратами виробництва й економічний прибуток фірм знижується до нуля.  

Отже, для кожного, хто вивчає економіку або прагне стати підприємцем, важливо розглянути види конкуренції, дозволені та заборонені способи конкурування та усі особливості, що характеризують той чи інший вид ринкової ситуації.

Перш за все, варто згадати «хрещеного батька» терміну олігополії, автора знаменитої «Утопії» (1516) Томаса Мора^[1], який характеризуючи ситуацію на ринку овець в Англії, зазначив, що «якщо торгівлю вівцями не можна назвати монополією, оскільки їх продає більше, ніж одна особа, то у будь-якому випадку, це- олігополія».