Державне регулювання економіки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ КОЛЕДЖ ІМ. О. Г. ІВЧЕНКА

ПЦК ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Макроекономіка»  

тема: «Державне регулювання економіки»

Виконав студент 1 курсу

Групи Е 20-11(1)

Логвінов Денис Дмитрович

   Керівник

Ткаленко Валентина Михайлівна

ЗАК-2021

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………...3

          1. Державне регулювання економіки ………………………………….4  

          1.1 Сутність та еволюція державного регулювання економіки …...4

          1.2 Класифікація методів державного регулювання економіки …..7

          2. Світовий досвід державного регулювання ………………………...9

          2.1 Світовий досвід державного регулювання економіки ………….9

          2.2 Моделі регулювання державного сектора в моделях державного регулювання економіки ………………………………………………………...13

           3. Шляхи та напрями удосконалення державного регулювання економіки …………………………………………………………………………...15

           Висновки……………………………………………………………………..22

Вступ

Метою курсової роботи є розглянути сутність види державного регулювання.

Розглянути досвід інших країн у сфері державно регулювання економіки.

Державне регулювання економіки – це діяльність держави з підтримання стабільності відтворення та забезпечення умов для розвитку економіки.
 У першому розділі розкривається сутність та методи державного регулювання, класифікація методів державного регулювання. Також розглянуто еволюцію та теорії державного регулювання.

В другому розділі розглядається світовий досвід державного регулювання, а саме в країнах Західної Європи (Франція, Великобританія та Німеччина), США, Японія та Китай.

В третьому розділі розглядається шляхи та напрями удосконалення державного регулювання економіки України.

1. Державне регулювання економіки

1.1 Сутність та еволюція державного регулювання економіки

Державне регулювання економіки – це діяльність держави з підтримання стабільності відтворення та забезпечення умов для розвитку економіки.

На різних історичних етапах головними завданнями державного регулювання були: боротьба з безробіттям, зміцнення зовнішньо-економічних позицій, боротьба з кризами, послаблення інфляції.

Державне регулювання включає в себе закони, формальні та неформальні розпорядження що встановлюються державою і недержавними організаціями або організаціями саморегулювання, яким держава надала регуляторні повноваження.

Теорія державного регулювання бере свій початок ще в період середньовіччя, коли для заохочення тих виробництв та ремесел надавались пільги в оподаткуванні. Але в ті часи використання податків як інструмент впливу на економіку мав нерегульований характер.

Меркантилісти були першою школою, яка у відвела податкам суттєву роль, як інструменту впливу держави на економіку. Згідно з теорією меркантилістів, держава повинна стимулювати надходження золота в країну, що забезпечить їй стабільне положення в світі, а її громадянам – гідний рівень життя. Представники цієї течії вважали що податок є тим інструментом завдяки якому можна поповнити державну скарбницю оподаткуванням імпортних товарів та підтримка вітчизняного виробника.

В кінці ХІХ ст. в економіці великих країн відбуваються зміни: галузеве виробництво зосереджується в руках все меншої кількості фірм, зокрема, в таких нових галузях, як автомобільна, нафтова та деякі інші. Скорочення або припинення виробництва такою фірмою серйозно на всю національну економіку.

За таких умов механізм державного регулювання, в якому задіяні винятково базові елементи –  ціни, попит та пропозиція, втрачає здатність державної координації.

Великі фірми можуть впливати на основні параметри ринку, що відображається в теоріях монополії та олігополії. Ці крупні фірми підривають великою мірою функціонування ринкового механізму. У той час зміцнюють свої позиції профспілки, які обмежують ринковий механізм у визначені заробітної плати. У результаті посилюється розбалансованість економіки, що проявляється в поглибленні циклічних коливань, збільшенні кількості банкрутств, посиленням інфляційних тенденцій. Особливо руйнівною став спад 1929-33 рр., який увійшов в історію під назвою Великої депресії. Ця криза підтвердила, що ринкова економіка сама по собі не може забезпечити економічну рівновагу.