Суть та види самомотивації

1. Суть та види самомотивації

Самомотивація:

• це процес використання методів (технік), завдяки яким здійснюються певні дії.

• це стимул, що змушує людей працювати наполегливо, а також домагатися тих цілей, які були поставлені.

Самомотивація дає змогу:

o підвищити ефективність у процесі виконання робочих завдань, проявляти більшу відданість справі, реалізувати подальші проекти, що впливає на досягнення професійного успіху;

o узгодити всі обов’язки з інтересами в особистому житті, є свого роду організатором часу, контролюючи внутрішню лінь.

Самомотивація за спрямованістю на досягнення цілей поділяється на:

• позитивну. Зі знаком плюс мотивує все те, що викликає позитивні емоції (наприклад, відчуття причетності до важливої справи, вміння проявити організаційні здібності, виконання складного завдання, підвищення авторитету в групі тощо);

• негативну. Все те, що викликає негативні емоції та демотивує (наприклад, ізоляція працівника від колективу (хоча комусь це плюс), періодичні невдачі у виконанні завдань, посилена конкуренція тощо).

Очевидно, що людина не можемо бути активною 100% власного часу. Вона повинна займатися улюбленими справами, приділяти час собі і це так само необхідно, як виконувати індивідуальні завдання та проекти. Проблема виникає, коли складно знайти баланс. Самомотивація допомагає вам подолати свою внутрішню лінь і взяти під контроль своє власне життя.

Чинники самомотивації:

1. Внутрішні чинники самомотивації (у ході досягнення своїх цілей людина сама створює собі мотиви. Індивідууми самі мотивують себе, завдяки чому завдання виконується з меншими зусиллями, сил витрачається набагато менше і зміст праці стає більш зрозумілішим):

- Мрії.

- Ідеї, креативність, творчість.

- Самоствердження.

- Переконаність.

- Цікавість.

- Здоров’я.

- Відчуття потрібності комусь.

- Відчуття потреби у спілкуванні.

- Особистий ріст.

2. Зовнішні чинники самомотивації (коли суб’єкт отримує вплив ззовні):

- Кошти.

- Кар’єра.

- Статус.

- Визнання.

- Престижні речі.

- Естетика побуту.

- Можливість подорожувати.

Зовнішні чинники самомотивації залежать від потреб менеджера:

• матеріальна мотивація, яка показує бажання менеджера досягнути більш високого рівня життя, достатку;

• трудова мотивація. Основнимкритерієм є цікава і корисна робота. На якість мотивації впливає наявність робочого місця, робочий графік, трудові обов’язки тощо. Всі разом ці пункти пов’язані з роботою і є сукупністю внутрішніх сил індивідуума. Якщо за підсумками виконаних завдань менеджера високо оцінює керівництво, то людина відчуває гордість;

• статусна мотивація, яка пов’язана з поведінкою менеджера, прагненням бути лідерами, мати великий авторитет в групі і високий статус. Складні завдання і робота у престижній сфері чи компанії буде приносити задоволення.

Самомотивацію розглядають як силу, яку менеджер прикладає до себе, щоб подолати перешкоду.

Перешкода – це почуття небажання щось робити. Як тільки мотивація стає сильнішою, ніж небажання – людина готова до дії. І чим більша ця різниця – тим більше