Суть та види самомотивації
Автор: Dashaaa1233 • Январь 19, 2023 • Лекция • 828 Слов (4 Страниц) • 146 Просмотры
1. Суть та види самомотивації
Самомотивація:
• це процес використання методів (технік), завдяки яким здійснюються певні дії.
• це стимул, що змушує людей працювати наполегливо, а також домагатися тих цілей, які були поставлені.
Самомотивація дає змогу:
o підвищити ефективність у процесі виконання робочих завдань, проявляти більшу відданість справі, реалізувати подальші проекти, що впливає на досягнення професійного успіху;
o узгодити всі обов’язки з інтересами в особистому житті, є свого роду організатором часу, контролюючи внутрішню лінь.
Самомотивація за спрямованістю на досягнення цілей поділяється на:
• позитивну. Зі знаком плюс мотивує все те, що викликає позитивні емоції (наприклад, відчуття причетності до важливої справи, вміння проявити організаційні здібності, виконання складного завдання, підвищення авторитету в групі тощо);
• негативну. Все те, що викликає негативні емоції та демотивує (наприклад, ізоляція працівника від колективу (хоча комусь це плюс), періодичні невдачі у виконанні завдань, посилена конкуренція тощо).
Очевидно, що людина не можемо бути активною 100% власного часу. Вона повинна займатися улюбленими справами, приділяти час собі і це так само необхідно, як виконувати індивідуальні завдання та проекти. Проблема виникає, коли складно знайти баланс. Самомотивація допомагає вам подолати свою внутрішню лінь і взяти під контроль своє власне життя.
Чинники самомотивації:
1. Внутрішні чинники самомотивації (у ході досягнення своїх цілей людина сама створює собі мотиви. Індивідууми самі мотивують себе, завдяки чому завдання виконується з меншими зусиллями, сил витрачається набагато менше і зміст праці стає більш зрозумілішим):
- Мрії.
- Ідеї, креативність, творчість.
- Самоствердження.
- Переконаність.
- Цікавість.
- Здоров’я.
- Відчуття потрібності комусь.
- Відчуття потреби у спілкуванні.
- Особистий ріст.
2. Зовнішні чинники самомотивації (коли суб’єкт отримує вплив ззовні):
- Кошти.
- Кар’єра.
- Статус.
- Визнання.
- Престижні речі.
- Естетика побуту.
- Можливість подорожувати.
Зовнішні чинники самомотивації залежать від потреб менеджера:
• матеріальна мотивація, яка показує бажання менеджера досягнути більш високого рівня життя, достатку;
• трудова мотивація. Основнимкритерієм є цікава і корисна робота. На якість мотивації впливає наявність робочого місця, робочий графік, трудові обов’язки тощо. Всі разом ці пункти пов’язані з роботою і є сукупністю внутрішніх сил індивідуума. Якщо за підсумками виконаних завдань менеджера високо оцінює керівництво, то людина відчуває гордість;
• статусна мотивація, яка пов’язана з поведінкою менеджера, прагненням бути лідерами, мати великий авторитет в групі і високий статус. Складні завдання і робота у престижній сфері чи компанії буде приносити задоволення.
Самомотивацію розглядають як силу, яку менеджер прикладає до себе, щоб подолати перешкоду.
Перешкода – це почуття небажання щось робити. Як тільки мотивація стає сильнішою, ніж небажання – людина готова до дії. І чим більша ця різниця – тим більше
...