Функції аудиту

ЗМІСТ

ВСТУП

Дисципліна «Аудит» відноситься до циклу прикладних (функціональних) економічних дисциплін, яка вивчається на завершальному етапі процесу підготовки фахівців з бухгалтерського обліку та аудиту, а також інших економічних спеціальностей.

Метою вивчення дисципліни є оволодіння теоретичними основами та практичними навичками проведення аудиторських перевірок. Аудит – це форма незалежної фінансової експертизи, що здійснюється на основі норм права, при цьому відрізняється від державного фінансового контролю.

Виконання контрольної роботи з даної дисципліни, необхідно для закріплення теоретичних знань, щодо вивчення законодавчої бази, нормативних документів, інструкцій, які повинні знати майбутні фахівці.

У бізнесі, за допомогою аудиту, можна реалізувати головну та найважливішу функцію управління, а саме функцію незалежного фінансового контролю, яку здійснюють аудитори, що мають відповідний рівень кваліфікації та сертифікат.

Дослідженням у сфері аудиту присвячено багато наукових праць серед них варто виділити роботи А.Г. Завгороднього, Л.В. Гуцаленко, Л.В. Дікань, М.Д. Корінько, Л.В. Пилипенко, В.М. Чубая та інших.

Метою контрольної роботи є вивчення теоретичних питань, що розкривають процес здійснення аудиторських перевірок.

З огляду на поставлену мету були поставлені наступні завдання:

• розкрити питання, щодо функцій аудиту;
• представити систему внутрішнього контролю та розкрити її складові;
• представити ситуації, в яких аудитор може відмовитись від надання аудиторського висновку.

Для вирішення поставлених завдань у роботі було використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. Для теоретичного дослідження було використано методи системного аналізу, аналогії, формалізації. Інформаційною базою написання було обрано законодавчі та нормативні акти, що регулюють питання проведення аудиторських перевірок в Україні; монографії та наукові публікації українських та зарубіжних вчених фінансистів та економістів.

Загальний обсяг роботи –   сторінок.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1. Функції аудиту

Батьківщиною аудиту є Великобританія. Перші згадки про аудиторів були датовані ще 1299 роком. За короля Едуарда 11 (1324) державні аудитори повинні були писати, вислуховувати, і отримувати вичерпні дані про рахунки державної казни. З 1844р. у Великобританії вийшла серія законів про компанії, за якими вони були зобов’язані один раз в рік запрошувати незалежного бухгалтера (аудитора) для перевірки звітності і звіту перед акціонерами [1].

У 1853 році в Шотландії створено Единбурзький інститут бухгалтерів.

У США американська асоціація аудиторів була створена в 1887 році, а в 1976 році - асоціація аудиторських систем електронної обробки даних.

В Україні, яка входила до складу царської Росії, державний контроль існував з 1811року, але він не набув широкого застосування. В період існування Радянського Союзу про аудиторський контроль не було і мови, тому що в умовах тоталітаризму він не застосувався.

За новітньої історії в Україні аудит почав розвиватися з 1991 року, а Закон України «Про аудиторську діяльність» був прийнятий парламентом 22 квітня 1993р. Сьогодні діє нова редакція закону, який був прийнятий у 2018 році [2].

Організаторами аудиторського руху на Тернопільщині були доктор економічних наук, професор Гуцайлюк З. В. Та головний бухгалтер з великим практичним стажем Тарас В. М.

У 1991р. вони створили першу в області аудиторсько-консультативну фірму «Орієнтир», яка на сьогодні є великою аудиторською корпорацією.

Основна мета аудиту - це формування професійної думки аудитора щодо достовірності первинних даних про факти господарського життя, повноти та своєчасності відображення цих даних в обліку, правильності ведення обліку відповідно до вимог бухгалтерських стандартів та складання на основі цих даних фінансової звітності, узагальнення сформованої думки аудиторський звіт, аудиторський висновок, які надаються замовнику.