Облік довгострокових зобов’язань за облігаціями

ЗМІСТ

Вступ......................................................................................................................3

1. Визначення облігації.………………….....…..................................................5

 2. Види облігацій..................................................................................................7

3.  Поняття облігаційної державної позики........................................................8

4. Характеристика рахунку 52 “Довгострокові зобов’язання за облігаціями”9

5. Облік довгострокових облігацій випущених за номінальною вартістю....11

6. Облік довгострокових облігацій випущених з премією..............................11

7.Облік облігацій випущених з дисконтом.….................................................12

Висновки..............................................................................................................14

Список використаних джерел…………………………………………………16

Вступ

На теперішній час ринок цінних паперів привертає пильну увагу як професійних учасників, так і суб’єктів господарювання та громадян України. Він є важливою складовою фінансового ринку, що забезпечує розподіл грошових коштів між суб’єктами економічних відносин шляхом випуску цінних паперів. Загалом цінні папери – це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, які посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

 Цінні папери обертаються на ринку і в результаті цього приносять дохід. Відповідно до чинного законодавства в Україні у цивільному обороті можуть бути пайові цінні папери (акції, інвестиційні сертифікати), боргові цінні папери (облігації підприємств, державні облігації України, облігації місцевих позик, казначейські зобов’язання України, ощадні (депозитні) сертифікати, векселі), іпотечні цінні папери (іпотечні облігації, іпотечні сертифікати, заставні), приватизаційні цінні папери, похідні цінні папери, товаророзпорядчі цінні папери.

Швидкі темпи розвитку ринку цінних паперів в Україні зумовлюють

актуальність дослідження питань відображення операцій з облігаціями в системі бухгалтерського обліку.

Провести глибокий аналіз фондового ринку без знань бухгалтерського обліку практично неможливо, оскільки акцент робиться на фінансові показники підприємства, дослідження його активів та пасивів, доходів відвидів діяльності, показниках ліквідності, норми прибутку тощо. А тому для здійснення точного та продуктивного аналізу потрібно дослідити бухгалтерське відображення операцій з облігаціями.

Дослідження проблем бухгалтерського обліку, аналізу та контролю операцій з облігаціями здійснювали ряд науковців, зокрема: Ю.М. Арапін, І.А. Бойко, М.І. Бондар, Б.В. Бондарев, О.Г. Величко, Ю.Н. Воробйов, Е.С. Гейєр, І.А. Іваненко, М.С. Коваль, Т.В. Ковальова, О.В. Криворучко, О.І. Лебідь, С.З. Мошенський, О.Р.Новаківський, Н.А. Пономарьова, С.І. Прилипко, С.Ю. Рагуліна, І.Л. Сазонець, Б.М. Сердюк, І.В. Стешенко, М.А. Студеннікова, С.Ю. Фомічова, М.М. Шевченко та інші.

Метою даної роботи є дослідження організації та методики обліку  довгострокових зобов’язань за облігаціями підприємств.

1.  Визначення облігації

Одним із джерел  інвестиційної діяльності є кошти, які підприємство отримує від продажу цінних паперів. Відповідно до Господарського кодексу України суб'єкт господарювання має право випускати власні цінні папери та реалізовувати їх громадянам і юридичним особам.

Відповідно до Закону про цінні папери облігація – це  цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цінного папера в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами виписку) [1].