Активний розвиток світової фінансової системи

Активний розвиток світової фінансової системи, постійне удосконалення та поява нових технологій, глобалізація дає змогу все швидше здійснювати фінансові операції. У зв’язку з цим загроза відмивання коштів набула глобальних масштабів, а система фінансового моніторингу в Україні повинна відповідати всім сучасним вимогам, що характеризують і притаманні системам фінансового моніторингу країн, перш за все країн Європейського союзу.

В сучасних умовах, сектор тіньової економіки і можливість фінансування різних правопорушень є серйозною проблемою забезпечення законності в області фінансів [1]. Тому з метою ефективної протидії в сфері відмивання злочинних доходів, зростаюча роль надається контрольному механізму, який поєднує прагнення держави до прозорості бізнесу з цілком виправданим бажанням останнього зберегти комерційну і банківську таємницю, яка є гарантією його стабільності в умовах гострої ринкової конкуренції. В результаті країни почали розвивати структури, основним завданням яких стала закрита аналітична робота в області фінансової розвідки, або моніторинг фінансових потоків, а головною метою якого є протидія відмиванню «брудних» грошей і орієнтування правоохоронних органів на припинення злочинної економічної діяльності конкретних осіб.

При цьому «фінансову розвідку» слід трактувати як мережеву інформаційну систему, здатну проводити широкий пошук, обробку і використання отриманих даних в інтересах загальної безпеки країни. Вона необхідна для комплексного аналізу всезростаючих грошових потоків, що особливо важливо при виявленні коштів, на які фінансується тероризм і інші види суспільно небезпечної діяльності [2].

Активізація міжнародного співробітництва в цій сфері пов'язана, перш за все, з роботою Спеціальної фінансової комісії з проблем відмивання грошей (FATF). Найбільш важливим результатом діяльності FATF стала розробка спеціальних міжнародних стандартів, які використовуються для перевірки ступеня готовності окремих країн до боротьби з фінансовими злочинами. FATF, з 2000 р. стала використовувати організаційно-політичні важелі впливу на країни, які недостатньо активно беруть участь в міжнародній боротьбі з легалізацією злочинних доходів. Одним із інструментів такого впливу стало щорічне складання «чорного списку» країн, що не проводять цілеспрямованих заходів щодо запобігання відмивання злочинних капіталів. Даний список є своєрідною рекомендацією світовому діловому співтовариству виявляти особливу обережність у відносинах з фізичними та юридичними особами зазначених у ньому держав і супроводжується застосуванням фінансових санкцій до останніх. В результаті багато отримали «чорну мітку» і країни почали активно реформувати національні правові системи в напрямі посилення боротьби з відмиванням грошей. У