Розрахунок захисного зазеслення електроустановок

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

РОЗРАХУНОК ЗАХИСНОГО ЗАЗЕМЛЕННЯ

ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК

        Мета роботи: навчитися розраховувати захисне заземлення електроустановок.

Загальні відомості

При дотику людини до струмоведучих частин електричної установки, яка знаходиться під напругою, або до металічних конструктивних частин, які знаходяться під напругою внаслідок пробою або несправності ізоляції струмоведучих частин, може скоїтися ураження людини електричним струмом.

        Ураження людини струмом проявляються у виді електричного удару і електричних травм. Електричний удар може привести до смертельного випадку.

        Для забезпечення безпеки людей, які працюють на установках напругою до 1000 В і вище, застосовують різні технічні заходи, в тому числі влаштовують заземлювачі, а також заземляють металічні частини електричного обладнання і електричних установок.

Опір заземлювального пристрою, до якого приєднано нейтраль джерела живлення або виводи джерела однофазного струму, у будь-яку пору року не повинен перевищувати 2, 4 і 8 Ом відповідно для лінійних напруг 660, 380 і 220 В джерела трифазного струму або 380, 220 і 127 В джерела однофазного струму.

Заземлювальні пристрої електроустановок напругою понад 1 кВ у електричних мережах із глухо заземленою або ефективно заземленою нейтраллю повинні мати опір, не більший ніж 0,5 Ом, з урахуванням опору штучних і природних заземлювачів.

        В якості штучних заземлювачів звичайно використовують вертикально забиті в землю відрізки кутової сталі довжиною 2,5 – 3 м і горизонтально прокладені сталеві смуги, які служать для зв’язку вертикальних заземлювачів.

        Опір розтіканню заземлювачів залежить від питомого опора ґрунту [pic 1] (Ом∙м), який в свою чергу залежить від складу, вологості, наявності розчиненої солі тощо.

Електричний струм при проходженні через тіло людини може викликати важкі травми, а в деяких випадках – смерть.  Встановлено, що для людини струм 15 – 25 мА є небезпечним, а більше 50 мА, при тривалому його проходженні через тіло людини, може викликати смерть. Ураження людини електричним струмом можливе при дотику її до тих частин електроустановок, які нормально не перебувають під напругою, але можуть виявитися під напругою при ушкодженні ізоляції однієї фази. У цих випадках, щоб захистити обслуговуючий персонал від потенціалів небезпечної величини, виконують захисні заземлення, тобто всі частини установки, що нормально не перебувають під напругою, але здатні виявитися під напругою при ушкодженні ізоляції фази, з’єднують провідниками із землею.

Заземлювач являє собою металевий провідник або групу провідників, що перебувають у безпосередньому дотику (контакті) із землею. Металеві провідники, що з’єднують частини установки, що заземлюються, із заземлювачем, називаються заземлюючими провідниками. Сукупність заземлювачів і заземлюючих провідників називають заземлюючим пристроєм, а навмисне електричне з’єднання частини електроустановки із заземлюючим пристроєм – заземленням.

Заземлюють наступні металеві частини електроустановок:

– корпуса електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників тощо;

– приводи електричних апаратів;

– вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів;

– каркаси розподільних щитів, щитів керування, щитів і шаф;

– конструкції розподільних пристроїв, кабельні конструкції, корпуси кабельних муфт, оболонки й броні силових і контрольних кабелів і проводів, сталеві труби електропроводки й тощо.

Не заземлюють:

– устаткування, встановлене на заземлених металевих конструкціях (на опорних поверхнях повинні бути зачищені й не зафарбовані місця для забезпечення електричного контакту);